“Це рівноцінно смертній карі”: мати засудженого до 16 років колонії волонтера з інвалідністю Миколи Петровського просить допомогти звільнити його

Засуджений “верховним судом” окупованого Криму до 16 років колонії херсонський волонтер Микола Петровський має інвалідність і серйозні проблеми зі здоров’ям. Його родина закликає міжнародну спільноту допомогти звільнити його, адже чоловік може не пережити ув’язнення.

Про це виданню ZMINA розповіла мати Миколи Любов Петровська.

Вона нагадала, що 27 вересня так званий “верховний суд” визнав її сина винним за статтею про шпигунство і відправив на 16 років до виправної колонії суворого режиму:

“Я звертаюся до міжнародної спільноти з проханням допомогти визволити з полону мого єдиного сина, якого росіяни несправедливо засудили до 16 років колонії. Висунувши абсурдні звинувачення, вони влаштували над людиною з інвалідністю судилище, щоб згноїти її у в’язниці. Саме тому треба вимагати від росіян скасування вироку”.

Будь-який російський суд, який розглядає справи викрадених українських громадян, діє поза правовим полем, Микола, як людина з інвалідністю, має право на повернення або депортацію без жодних умов та обмінів, зазначає Любов Петровська. Натомість його незаконно утримували понад півтора року в сімферопольській в’язниці, постійно застосовували тортури та засудили на закритому суді.

За словами Петровської, окупанти пояснили розгляд справи Миколи в закритому судовому засіданні намаганням зберегти державну таємницю. Тож вона й досі не знає, що насправді там відбувалося.

Мати також не знає, на яку частину російської території відправлять її сина відбувати покарання. Цей судовий процес їй нагадав сталінські репресії 1937 року, коли звичайних людей звинувачували в “шпигунстві” на користь Японії, Німеччини, Польщі, Румунії тощо. Затримані так само зазнавали психологічних та фізичних тортур, а після вироків за сфабрикованими справами їх відправляли відбувати покарання до ГУЛАГу.  

“Росіяни створюють нові концтабори для українців. Я так розумію, що вони планують відродити ГУЛАГ, у якому сидітимуть українські заручники”, – сказала мати.

Вона наголосила, що Петровського звинуватили в тому, що він під час окупації Херсона залишався патріотом. Попри інвалідність, яку Микола отримав у мирний час, він продовжував допомагати людям, що опинилися в біді.

“Я, перебуваючи в шоковому стані, досі плачу. Я не знаю, як мій син зможе вижити в колонії суворого режиму з інвалідністю. Для Колі це рівноцінно смертній карі. Тож зараз найголовніше – врятувати життя моєму синові. Я сподіваюсь, що завдяки тиску на Росію з боку міжнародної спільноти його вдасться визволити”, – говорить Любов Петровська.

Нагадаємо, незаконний “верховний суд” у тимчасово окупованому Криму засудив мешканців Херсонщини Миколу Петровського та Сергія Котова до 15 і 16 років позбавлення волі за нібито “шпигунство”. 

Раніше ZMINA повідомляла, що Микола Петровський має інвалідність. У 2014 році він потрапив в автомобільну аварію, після чого йому довелося ампутувати частину стопи. У Миколи також була зламана щелепа і пошкоджена ліва частина обличчя, тому він погано чує й бачить. До того ж у чоловіка діагностовано виразку шлунка.

Через невдале протезування в нього викривився хребет, що призвело до протрузії міжхребцевих дисків. Тому він завжди страждав на сильний біль у спині, потребуючи постійної медичної допомоги. Він весь час перебував під наглядом травматолога та ортопеда.

Попри свій стан під час окупації Микола вів волонтерську діяльність, розвозячи хліб малозабезпеченим та евакуюючи людей з Херсона.

Росіяни викрали волонтера Миколу Петровського 27 березня 2022 року в центрі Херсона. Як з’ясувалося потім, його пів року утримували в підвалі співробітники ФСБ, а під час відступу російських військ вивезли з міста. 

Коли мати Миколи побачила пропагандистське відео, на якому росіяни вели його до камери, то помітила, що в нього зламані руки й він сильно схуд.

Чоловік, який перебував з ним у сімферопольському СІЗО №2, розповів, що в Петровського почався фурункульоз, а протез постійно натирає п’яту. Через неякісне харчування в нього також загострилася виразка шлунка. Саме тому Микола просив передати йому знеболювальне. Однак адміністрація пенітенціарної установи відмовлялася приймати деякі ліки.

Центр прав людини ZMINA разом з українськими та міжнародними партнерами документує насильницькі зникнення, затримання та викрадення цивільних осіб на тимчасово окупованих територіях. Якщо ваші рідні зникли або ви маєте побоювання, що їх могли викрасти, – напишіть, будь ласка, на нашу електронну адресу es@humanrights.org.ua. Наш представник зв’яжеться з вами. 

Отримана інформація за згодою заявника буде використана для звернень до національних та міжнародних слідчих органів, а також міжнародних організацій для внесення ними інформації до періодичних звітів, зокрема до Комітету ООН проти тортур, Незалежної міжнародної комісії ООН з розслідувань подій в Україні, Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні, Міжнародного кримінального суду тощо, для  документування та подальшого розслідування скоєних воєнних злочинів в Україні й притягнення винних до відповідальності.