Безвізовий режим відсунеться, якщо Україна не подолає міграційні недоліки
Через неефективність процедури отримання статусу біженця реальна можливість легалізувати біженців та шукачів притулку в Україні є дуже низькою.
Цього тижня президент України підписав указ про посилення заходів щодо введення безвізового режиму з ЄС, відповідно до якого Україна взяла на себе зобов’язання з реформування зокрема й міграційної системи та системи надання притулку.
Україна навряд чи отримає безвізовий режим, якщо система залишиться такою, як раніше, вважають експерти. Про це повідомляє кореспондент Центру інформації про права людини.
В Україні зараз перебуває близько 4000 осіб, які змушені були залишити свою батьківщину у зв’язку із загрозою переслідування, або страхом за своє життя і здоров’я. Переважно це люди з Афганістану, Сирії, Ірану та Іраку, країн, де відбуваються бойові зіткнення. Також протягом останнього року побільшало шукачів політичного притулку з Росії та Білорусі. Але через застарілість та неефективність процедури надання легального статусу біженця 99% шукачів отримують відмови.
За даними ВБФ “Право на захист”, зараз близько 300-350 росіян подали заяву щодо міжнародного захисту в Україні. Це у 4-5 разів більше, ніж раніше. Тобто громадяни Росії та Білорусі, які пішли добровольцями у зону АТО, стикаються з проблемою видворення з території України до тієї країни, з якої вони втекли, і де їм загрожує ув’язнення або смерть.
Проблема біженців та осіб, які шукають притулку, ускладнена зараз проблемою внутрішньо переміщених осіб (ВПО) внаслідок озброєного конфлікту на сході України. Уряд приділяє досить незначну увагу проблемі біженців та шукачів притулку.
Як вважає Дарина Толкач, правовий експерт ВБФ “Право на захист”, процедура отримання громадянства України працює: якщо особі надано статус біженця, протягом 3 років вона може звертатися із заявою про надання громадянства. “Проблема є з отриманням статусу біженця, – каже Дарина. – Кількість задоволень заяв на отримання статусу біженця є математичною похибкою. Із тисяч щороку ми маємо 20-28 задоволених заяв. У нас є клієнти, справи яких розглядаються 10-18 років. Держава не визнає цих людей як таких, яким потрібен захист“.
Люди, що роками очікують статусу біженця, не мають права на медичну допомогу в Україні. Вони можуть працювати з певними обмеженнями, лише з дозволу центрів зайнятості, що робить їх неконкурентоздатними на ринку праці. Обмежене володіння українською мовою зменшує їх і без того невеликі шанси на працевлаштування. Від держави вони не отримують ніякої допомоги, проблемами таких осіб займаються виключно міжнародні організації.
Інтегруючи людей, які просять притулку, до українського суспільства, країна отримає вдячних громадян, які працюють та сплачують податки, а також це зробить Україну більш привабливою для іноземного бізнесу, вважають правозахисники.
“Серед біженців є багато талановитих та досвідчених людей – архітекторів, художників, лікарів, фермерів, – каже Наталія Гуржий, директор БФ “Рокада”, яка є і виконавчим партнером Управління Верховного комісару ООН у справах біженців в Україні. – Наприклад, у нас є 16-річний хлопчик з Афганістану, який вже 2 роки перемагає на чемпіонатах з боксу, отримує золоті нагороди, мріє про міжнародні змагання. Для цього потрібно дуже мало – отримати громадянство України. У нас є надія, що ми донесемо до держави необхідність реформування міграційної системи“.
Вадим Красноокий, фронтмен гурту Mad Heads, громадський діяч, вважає, що треба привернути увагу суспільства до цієї проблеми: “Якщо вони потрапили до нас, треба до них ставитися, як до людей. Якщо вони попри всі ці незгоди вибралися, це значить, що ці люди мрійні та активні. Вони можуть бути дуже корисними членами нашого суспільства. Нам треба не тільки думати, як вчинити, щоб наші громадяни не тікали до інших країн, а й приймати найкращих людей з інших країн“.
Вадим Красноокий записав відео на свою стару пісню “Надія є”, де знявся разом з дітьми біженців, щоб привернути увагу до проблеми біженців в Україні.
