17 країн ЄС досі мають інвестиційні угоди з Росією: Естонія, Латвія, Литва та Польща закликали їх розірвати
Естонія, Латвія, Литва та Польща закликали Європейську комісію домогтися припинення двосторонніх угод про захист інвестицій з Росією, які досі діють у 17 країнах ЄС. На думку чотирьох держав, Москва використовує ці договори для впливу на європейську політику, зокрема для оскарження санкцій, що загрожує економічній безпеці Євросоюзу.
Про це повідомляє естонське видання ERR з посиланням на міністерство закордонних справ Естонії.
Фото: ShutterstockСпільне звернення чотири країни надіслали до Єврокомісії 2 листопада.
Двосторонні договори про захист інвестицій (BIT) визначають правила для інвесторів однієї країни, які вкладають кошти в економіку іншої. Вони також передбачають механізми розвʼязання суперечок між інвесторами та державами.
Однак, як наголосили автори звернення, угоди з Росією містять положення, які заохочують інвестиції в її економіку та дозволяють підсанкційним особам подавати позови проти держав ЄС і самого Євросоюзу до міжнародних арбітражів.
На думку чотирьох країн, Росія може використовувати такі механізми, щоб тиснути на європейські уряди та впливати на їхні рішення, зокрема щодо санкцій.
Одним із прикладів використання таких механізмів став позов російського бізнесмена Михайла Фрідмана проти Люксембургу. У 2024 році він розпочав міжнародний інвестиційний арбітраж, вимагаючи приблизно 16 мільярдів доларів компенсації за заморожування своїх активів після запровадження санкцій Євросоюзу.
Підставою для позову стала угода про взаємний захист інвестицій, яку СРСР уклав з Бельгією та Люксембургом ще 1989 року. Документ досі діє та дозволяє інвесторам звертатися до міжнародного арбітражу через рішення держав, які, на їхню думку, порушують гарантії захисту інвестицій.
Провадження триває.
Водночас у вересні 2026 року ЄС вилучив Фрідмана та російського бізнесмена Алішера Усманова зі свого санкційного списку.
Міністр закордонних справ Естонії Маргус Цахкна наголосив, що угоди, які раніше мали захищати інвесторів, нині створюють додаткові ризики для європейської безпеки.
За його словами, держави ЄС укладали ці договори в часи, коли ще не усвідомлювали, що Росія становить довгострокову загрозу для всієї Європи. Тепер Москва може використовувати компанії та інвестиційні механізми як прихований інструмент політичного й економічного впливу.
Цахкна також зазначив, що Європейський Союз має зберігати міжнародну ізоляцію Росії та не допускати її впливу на політичні рішення через чинні договори.
Естонія, Латвія, Литва та Польща закликали Єврокомісію разом з державами-членами розробити спільний план розв’язання проблеми, який відповідатиме санкційній політиці ЄС щодо Росії.
Країни сподіваються узгодити рішення в першому кварталі 2027 року.
Нагадаємо, що 22 вересня Європейський Союз домовився продовжити персональні санкції проти Росії одразу на три роки – до 22 вересня 2029-го.
Обмеження охоплюють понад 3 тисячі людей та організацій і передбачають заморожування активів, заборону на надання фінансових ресурсів, а для фізичних осіб – також обмеження на в’їзд до ЄС.
Водночас рішення про вилучення Усманова та Фрідмана із санкційного списку спричинило критику України та низки європейських держав. Зокрема, Латвія виступала проти скасування обмежень щодо цих бізнесменів, а згодом запровадила проти них власні національні санкції.
Держави ЄС дедалі частіше повʼязують рішення щодо антиросійських санкцій зі своїми економічними та політичними інтересами. На думку експертів, це ускладнює узгодження нових обмежень проти Росії.
