Чи вдасться новому Омбудсману ефективно перезавантажити Національний превентивний механізм?

Дата: 06 Вересня 2022 Автор: Микола Мирний
A+ A- Підписатися

Нова команда Офісу Уповноваженого Верховної Ради з прав людини перезавантажує роботу Національного превентивного механізму (НПМ). Це національний орган, який створений і діє відповідно до Факультативного протоколу до Конвенції ООН проти катувань і забезпечує запобігання в місцях несвободи тортурам, жорстокому і такому, що принижує гідність людини, поводженню.  

Монітори НПМ мають право безперешкодно в будь-який час доби та день тижня входити в місця несвободи, які підпорядковуються різним міністерствам: від гауптвахт Міноборони до слідчих ізоляторів СБУ. 

2 вересня під час зустрічі Омбудсмана Дмитра Лубінця з громадськими організаціями, які інституційно посилюють НПМ, сторони обговорили подолання викликів у подальшій роботі механізму. 

Омбудсман відрекомендував громадськості Артема Володіна, який має очолити напрям роботи щодо місць несвободи. Через воєнний стан конкурсу на цю посаду не проводили, тож департамент очолила людина, яка до цього не була дотична до питань НПМ і не має правозахисного досвіду. 

Артем Володін – кандидат юридичних наук, працював в органах самоврядування та прокуратури. 

23 червня 2010 року експрем’єр-міністр Микола Азаров призначив його на посаду заступника міністра охорони навколишнього природного середовища, яку Володін обіймав до 10 квітня 2011-го. 

З відкритих джерел відомо про зв’язки Артема Володіна з депутатом ОПЗЖ Ренатом Кузьміним. Так, Володін працював помічником Кузьміна, коли останній обіймав посади заступника секретаря РНБО та першого заступника генпрокурора України у 2013–2014 роках. 

За даними ЦВК, Володін у 2014 році також був довіреною особою Кузьміна, який у єдиному загальнодержавному виборчому округу балотувався на пост президента України. 

Артем Володін є батьком народної депутатки від фракції “Слуга народу” Дар’ї Володіної, яка раніше, як зазначає проєкт “Парламент.UA“, потрапляла в скандали, пов’язані з мовними законодавчими ініціативами та законом щодо ліквідації схеми у сфері реєстрації інформації зі звітів про оцінювання об’єктів нерухомості.   

Автобіографія з пакета документів, який Артем Володів подавав під час конкурсу на посаду члена Рахункової палати

Після Революції гідності Володін почав займатися приватною юридичною практикою, подавав свою кандидатуру на члена Рахункової палати та члена Ради громадського контролю при Державному бюро розслідувань.

Як розвиватиметься робота механізму за нового керівництва, наразі невідомо. Утім, перенесення прокурорського досвіду в НПМ може загрожувати самій філософії та принципам НПМ.

Крім того, наразі зрозуміло, що не можна очікувати швидкого відновлення моніторингової діяльності у всій країні, оскільки наступні тижні керівництву доведеться з нуля ознайомлюватися з функціями, природою НПМ та налагоджувати її системну ефективну роботу.  

Офіс Омбудсмана відкритий для громадськості, і наступними тижнями, ймовірно, відбудуться зустрічі з громадськими організаціями, щоб ознайомитися з доробками й досвідом НПМ у минулі роки. Дмитро Лубінець повідомив про намір відновити базу даних НПМ та мапу місць несвободи, де будуть розміщені виявлені порушення та рекомендації для їхнього усунення.  

Підривна діяльність

Новому Уповноваженому в спадок від попереднього Омбудсмана Людмили Денісової НПМ дістався далеко не в кращому стані. Обвинувачення колишнього монітора Артема Осипяна в заангажованості механізму на користь МВС виявили системні проблеми. 

Одна з них полягала в тому, що через створену представницею Уповноваженого з дотримання прав людини в місцях несвободи Наталею Бородич токсичну атмосферу Департамент НПМ залишила низка висококваліфікованих та емпатичних працівників. Деякі з цих фахівців, пропрацювавши багато років, так і не отримали цьогоріч від Денісової нового доручення монітора НПМ. 

Крім того, Дмитро Лубінець здивований, що, здійснивши минулого року понад 900 моніторингових візитів, Офіс Омбудсмана ініціював усього два акти реагування. 

Виявилося, що попереднє керівництво Офісу Омбудсмана не відстоювало притягнення в суді до відповідальності тих адміністрацій місць несвободи, які не впускали в заклад моніторів НПМ. Як відомо, захищати мандат НПМ – прямий обов’язок керівництва департаменту та Омбудсмана, оскільки це впливає на незалежність механізму та повноту зібраних даних.

Ймовірно, в Офісі Омбудсмана переосмислять індикатори ефективності НПМ. Та не варто забувати, що НПМ – це м’яка сила. Не можна створювати передумови, щоб адміністрації місць несвободи боялися моніторів. Це не є метою механізму.

Навпаки, моніторингова група, у складі якої є кваліфікований співробітник департаменту, під час своїх візитів почасти пояснює адміністраціям закладів, чому потрібно усунути те чи інше виявлене порушення, ознайомлює з нормативною базою та змінами в законодавстві. З огляду на свій великий досвід та кращі практики моніторингові групи радять адміністраціям місць несвободи, як краще унеможливити порушення прав людини чи нелюдського поводження.

Але якщо моніторингова група виявляє кричуще порушення прав людини, до прикладу ненадання медичної допомоги або побиття, то Офіс Омбудсмана ініціює акт реагування з посиланням на норму закону.

Важливо також розділити моніторингову діяльність НПМ і реагування на скарги громадян, адже це два окремі напрями. 

Уповноважений також має надсилати керівникам держави та очільникам міністерств подання з рекомендаціями про зміни в законодавстві, що мають на меті усунути певне системне порушення. Загалом таких документів до каденції Людмили Денісової було 20–25 на рік.

Попереднє керівництво НПМ тішилося, що з року в рік кількість візитів збільшується. Утім, кількісні показники не обов’язково можуть бути якісними. Під час зустрічі з Омбудсманом колишня співробітниця Департаменту НПМ Олена Прашко розповіла, що через перевантаженість співробітників департаменту моніторинговими візитами вони не могли нормально опрацьовувати і якісно формувати звіти. Олена Прашко також виявляла скопійовані частини зі звітів інших візитів. 

Ба більше, учасниця моніторингового візиту від громадськості розповіла мені, що за каденції Людмили Денісової під час короткотривалих так званих ковідних візитів її просили не досліджувати далі виявлене порушення в сумнозвісному Кагарлицькому відділку поліції з формулюванням, що це вузькопрофільний візит, спрямований лише на дослідження того, як місце несвободи забезпечило антиковідні заходи. Такого до скандального призначення Верховною Радою Людмили Денісової та її сумнівних кадрових рішень не було. 

Також Наталя Бородич почасти вихолощувала фінальні звіти з 25 сторінок до двох.

Очевидно, поряд з кількістю здійснених візитів вагомим індикатором ефективності механізму може стати кількість досягнутих системних змін, завдяки яким припинятимуться тортури, нелюдське поводження чи інші порушення прав людини. Для цього разом із громадськістю варто напрацювати карту системних питань у різних типах місць несвободи, розв’язання яких спільними зусиллями необхідно адвокатувати. Це окремий напрям роботи Офісу Омбудсмана, де громадськість може посилити результат своєю експертизою та адвокатуванням. 

НПМ має бути суб’єктом та актором реформ. Його унікальність у тому, що монітори легко можуть зібрати доказову базу та сформувати об’єктивну картину системних проблем щодо кожного типу місць несвободи. 

Успіх НПМ

За моїми спостереженнями, починаючи з 2016 року успіх української моделі НПМ полягав у сталому розвитку командного духу спільноти НПМ. 

Це особливо було помітно під час щорічних форумів, у яких брали участь усі монітори превентивного механізму з різних куточків України. Під час цих форумів ми рефлексували щодо отриманого досвіду, вчилися одне в одного, напрацьовували спільні бачення та рішення. Монітори бачили, що вони причетні до механізму, роблять свій внесок в інституційну спроможність, і це їх надихало.  

– Чому вони не ходять у візити? – дивувалася колишня Уповноважена Людмила Денісова під час тогорічного форуму НПМ.

Відповідь була очевидною, тому що в розвиток спільноти моніторів, які працюють на волонтерських засадах, потрібно вкладати зусилля, працювати над їхньою мотивацією, конструктивно відстоювати їх у кризових ситуаціях, щиро усувати бар’єри, якщо такі є, і звичайно, кликати у візити. Під час зустрічі з новим Омбудсманом виявилося, що за каденції Людмили Денісової деяких нових моніторів місяцями після завершення відповідного навчання не кликали у візити.   

Вкрай дієвими були також кластерні зустрічі НПМ, коли до певного регіону приїжджала масова група моніторів, які одночасно відвідували різні типи місць несвободи по всій області. Щойно монітори починали десь працювати, чутка про приїзд групи розходилася по всіх місцях несвободи регіону, і всі вони готувалися до можливого візиту. Ці кластерні зустрічі також справляли неабиякий превентивний ефект.  

Також збільшити ефективність механізму можуть відповідні зміни в законодавстві задля посилення ваги Уповноваженого як посадової особи, щоб рекомендації НПМ адміністраціям місць несвободи важче було ігнорувати.

Дмитро Лубінець чітко задекларував намір розбудувати інституційну спроможність та сталість НПМ. Він хоче, щоб механізм лишався дієвим та ефективним і не залежав від особистості Омбудсмана в майбутньому. Утім, такі ж вимоги мають стосуватися й самого Уповноваженого. Фіаско Людмили Денісової – наочний приклад, чому на посаду Омбудсмана має обиратися кандидат саме в межах відкритого та незалежного конкурсу з дотриманням міжнародно визнаних стандартів прозорості, неупередженості та залучення громадянського суспільства.

Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: