Україна активно впроваджує штучний інтелект у державні послуги, переходячи до моделі "агентної держави", проте робить це хаотично і без належного законодавчого регулювання. Щоб уникнути порушень прав людини, уряду необхідно запровадити обов'язковий аудит, прозорі реєстри ШІ-систем та європейські стандарти контролю за алгоритмами, пояснює Надія Бабинська, експертка з відкритих даних, засновниця щорічної Конференції закритих даних
Усе почалося з того, що я вирішила підписати петицію на захист Карпат. Зі свого мобільного телефону перейшла на сайт петицій до президента і вже була готова пройти звичну ідентифікацію на Державному порталі інтегрованої системи електронної ідентифікації id.gov.ua, але на мене очікував неприємний сюрприз.
Міністерство цифрової трансформації до 26 червня приймає пропозиції до розробленого ними євроінтеграційного законопроєкту, що вносить зміни до закону "Про доступ до публічної інформації". Водночас у проєкті закладені небезпечні норми, які по факту звужують чинні права громадян в цій сфері, а також потенційно можуть сприяти приховуванню публічної інформації, що призведе до корупційних ризиків.
Захищати наш оборонно-промисловий комплекс треба. З цим, певно, ніхто не сперечається. Але треба зважати на реалії – специфіку пошуку інформації, яка вже була в інтернеті, вразливість українських реєстрів, їхні злами, розвиток технологій OSINT, "чорний ринок" даних, існування мереж та вербування інформаторів, навідників в Україні.
Щоп’ятниці отримуйте найцікавіші матеріали тижня: важливі новини та актуальні анонси, розлогі тексти й корисні інструкції.