Окрім переміщення дітей, керівництво країни долучилось до їхньої мілітаризації та асиміляції. Дітей влаштовують у військово-патріотичні табори, розповідають їм про українських націоналістів, які влаштували терор й продовжують його вже дев'ять років та добрих росіян, які всіх “спасають”.
Жінку утримували як "політичну". Її неодноразово допитували та тримали ледь не найдовше з усіх затриманих жінок.
Торік у квітні, напередодні Великодня, двоє приятелів – Сергій та Віталій – побачили на одній з вулиць Куп’янська БМП з намальованою літерою Z та російськими прапорами, але без військових. Спочатку чоловіки зірвали прапори, та згодом – підпалили військову автівку. Їх затримали того ж дня. Свої історії Сергій та Віталій розповіли документаторам ZMINA під час польовій місії.
Росіяни випитували у чоловіка інформацію про місцевих активістів і проукраїнські мітинги. Та за будь-яку відповідь, що їм не подобалася, вони били Миколу по голові та лякали, що застосують струм і вивезуть до Росії.
Сергій розказав ZMINA про тортури, які росіяни застосовували до нього та інших цивільних заручників, а також про те, як, завдяки наступу ЗСУ, він повернувся до дому.
Повернення дітей стає справжнім випробуванням для батьків та опікунів через необхідність надавати величезну кількість документів, а також тривале перебування на території РФ. При цьому батьки часто не звертаються по допомогу із поверненням дітей до української влади через острах бути звинуваченими у колабораційної діяльності, за яку передбачена кримінальна відповідальність.
Біда херсонців – затоплення регіону через підрив росіянами греблі Каховської ГЕС – стала спільною для всіх. Волонтери з усіх куточків України та світу об'єдналися, щоб допомогти постраждалим. Як сказав миколаївський волонтер Віктор Алхімов: "Ситуація зараз така, що незнайомі люди, які просто мають спільну мету, зустрічаються, обіймаються передають допомогу і їдуть далі не спати, а працювати".
Волонтери з Миколаєва ще минулого року почали будувати реабілітаційний центр для диких та свійських тварин. Вони розуміли, що відступаючи з Кінбурнської коси, яка належить до Чорноморського біосферного заповідника і де мешкають багато червонокнижних тварин, російські війська просто покриють косу вогнем.
Моментально все затопило, така течія була, що все виривало. Вимило городи в людей. А Хати старі, з соломи й глини будували. Тож вода їх вимиває й вони просто складаються.
РФ ввела війська на територію України, росіяни вбивають, гвалтують, викрадають українських дітей. І при цьому, звинувачують у кіднепінгу українку, яка хоче вивезти свого похресника з окупації. Роблять вони це свідомо аби дискредитувати Україну, українську владу та самих українців. Викликати у своїх громадян ще більше ненависті до українців.
Всі ці заходи здійснюються за ініціативи та широкої підтримки вищого політичного керівництва РФ. Навчання в таборах та школах за російською програмою, а також додаткові заходи поза навчанням, організовані Російською Федерацією, очевидно мають на меті зруйнувати зв'язки українських дітей з їх національною групою та унеможливити їх повернення в Україну
Кадирівці зібрали людей з усіх найближчих будинків і повели колоною до дитячого садка, в якому базувались. До них вийшов військовий й сказав, що посланий Кадировим, щоб захистити. Дітям роздали снікерси, мамам ковбасу. Зняли свій виступ на відео й пішли, за їх словами, показувати українським військовим, як воювати треба.
На всіх пунктах пропуску жінка казала, що в них мама має психічне захворювання й щоб їх швидше пропускали. Тож їх особливо ніде не затримували. "Допитували, звісно, телефон дивилися. Коліна дивилися – щоб не був снайпером, бо в них синці на колінах та в районі грудної клітини під плечем. У мене, до речі, є татуювання з колосками, якби мене оглянули, ми вже не поїхали б далі”.
З Маріуполя Оксану з двома дітьми вивезли до Старобешевого. Там вони 4 дні були в якомусь закладі типу Палацу культури. Спали на полу у великій залі. Всі захворіли. Меддопомоги ніякої не було, жінка плакала та просила, щоб їх кудись вже відправили, бо її 5-річний син Андрійко вже взагалі нічого не їв, в нього піднялась температура. Їх, не питаючи й не пропонуючи якісь варіанти, вивезли до Тольятті. Однак, родина згодом завдяки волонтерам виїхала до ЄС.
Лист політв’язня зачитав документаліст, письменник та телеведучий Юрій Макаров
На початку березня, під час чергової “евакуації”, разом з росіянами були й пропагандистськи ЗМІ. Коли люди, які вирішили таки їхати, вийшли з підвалу, почався обстріл. Снаряд потрапив у двоповерхові будинки, які були біля церкви. Ні перед цим, ні після цього ані ЗМІ, ані обстрілів не було.
Десь у середині березня в Маріуполі по людях пішла інформація, бо зв’язку вже не було, про те, що біля торговельного центру “Порт Сіті” буде евакуація на підконтрольні Україні території. Євген разом з мамою та знайомими вирішив скористатись нагодою та виїхати. Але опинились вони після цієї "евакуації" не у Запоріжжі, як сподівались, а у Таганрозі.
Мешканка Циркунів Наталія Момот розповіла ZMINA, як росіяни організували показову “евакуацію” під камери пропагандистських ЗМІ та наполегливо пропонували їхати.
Щоп’ятниці отримуйте найцікавіші матеріали тижня: важливі новини та актуальні анонси, розлогі тексти й корисні інструкції.