“Живий килим у калюжі крові”: затримані в Білорусі розповіли про умови тримання у в’язницях
За п’ять днів протестів у Білорусі офіційно затримали понад 6 тис. осіб. Люди, які змогли вийти з місць тримання, і ті, які змогли поспілкуватися з адвокатами, розповіли про катування з боку білоруських силовиків у в’язницях, зокрема про те, що їх тримають у маленьких камерах по пів сотні осіб, забороняють митися, б’ють, не дають спати та погрожують зґвалтуванням.
Враженнями від побаченого, зокрема, поділився журналіст видання Znak Микита Теліженко.
Теліженка затримали на другий день протестів, 10 серпня, в Мінську та відвезли в Московське РУВС і в’язницю в Жодіно – місто в Мінській області, куди відвозять деяких затриманих. Журналіст розповів, що людей жорстко били по голові без причин. Так, наприклад, його вдарили по голові за те, що він нібито не досить низько нахилився, коли виходив з автозака. Згодом Теліженка та інших затриманих мітингувальників відвели до приміщення, де, за його словами, люди лежали “живим килимом у калюжі крові”.
“Нам довелося йти прямо по них. Мені було дуже незручно, що я все-таки наступив комусь на руку, але я зовсім не бачив, куди йшов, бо голова була нахилена сильно в підлогу. “Всі на підлогу обличчям вниз!” – кричали нам. А я розумію, що лягти нікуди, адже навколо в калюжах крові лежать люди. Навколо йшли жорстокі побиття: звідусіль лунали удари, крики. Мені здалося, що в деяких затриманих були зламані у кого руки, у кого ноги, у кого хребет, тому що за найменшого руху вони кричали від болю”, – розповів журналіст і наголосив, що в таких умовах людей протримали 16 годин.
Згодом силовики привели нових затриманих, яких змусили молитись, а тих, хто відмовлявся, били:
“Сидячи в актовому залі, ми чули, як б’ють людей на поверхах під нами й над нами. Відчуття було таке, що людей практично втоптували в бетон. У цей час за вікном були чутні вибухи шумових гранат, у нашому актовому залі тремтіло скло і навіть двері”.
Пізніше людей почали відводити до камер та саджати в них по декілька десятків. Водночас, як зазначає Теліженко, приміщення не були пристосовані для такої кількості в’язнів, але людей продовжували заводити. Серед затриманих, як наголосив він, були люди різного віку: від підлітків 15–16 років до пенсіонерів.
Згодом затриманих відвезли до в’язниці в Жодіно. Дорогу, яка зайняла дві години, Теліженко описав словом “пекло”. За його свідченнями, людей продовжували бити, наприклад, за довге волосся, погрожували зґвалтуванням, змушували випорожнятися під себе та співати гімн Білорусі.
Про нелюдське поводження розповів не тільки Теліженко. Так, адвокат затриманого ще в липні політтехнолога Віталія Шклярова, який свого часу працював з Ангелою Меркель, Бараком Обамою та Берні Сандерсом, розповів, що його підзахисному в мінському СІЗО дозволяють митися тільки раз на тиждень, забороняють мати свого рушника та не передають листів від рідних.
Шклярова змушують голитися щодня без піни, а тому від подразнення в нього дуже сильно опухло обличчя. Адвокат також розповів, що після зустрічі із захисником Шклярова роздягли та поставили в приміщення метр на метр на шість годин. Окрім цього, в’язням у СІЗО вмикають голосно радянську музику, а тому фактично залишають людей без сну.