Мендель заявила, що фемінітиви погано впливають на права жінок у суспільстві
Прессекретарка президента України Юлія Мендель заявила, що фемінітиви збільшують ґендерний розрив між статями та погано впливають на права жінок у суспільстві.
Про це вона розповіла в інтерв’ю генеральній продюсерці телеканалу ZIK Наталії Влащенко.
Свої слова Мендель обґрунтовує дослідженням Світового банку від 2018 року, де, за її словами, йдеться про те, що фемінітиви збільшують ґендерний розрив, підкреслюють проблеми між статями й погано впливають на права жінок у суспільстві.
“Коли світ вивчає, як вирівняти права чоловіків і жінок, ми з якихось причин, на жаль, ухвалюємо закон, який напряму впливає на жінок”, – сказала Мендель, маючи на увазі ухвалення нового українського правопису, який рекомендує використовувати фемінітиви.
Прессекретарка Зеленського також наголосила, що не вважає себе ані феміністкою, ані антифеміністкою.
“Я б не хотіла говорити про фемінізм як такий. Я б хотіла говорити про те, що, незважаючи на те жінка ти чи чоловік, у тебе повинні бути рівні права в суспільстві – це нормально та правильно. Права на все: на вираження, на визначення, на освіту, на медицину. Якщо я зараз говоритиму про фемінізм, мене припишуть або до феміністок, або до антифеміністок, а я не є ні тим, ні іншим. Хочеться висловити повагу кожній людині, яка говорить про цей фемінізм і намагається його зрозуміти, але в даному випадку, якщо ми говоримо про якісь проблеми чи порушення, то я, як громадянка України, хотіла б просто мати рівні права”, – зазначила вона.
Водночас експертка з недискримінації Центру прав людини ZMINA Ірина Виртосу вважає, що висловлювання Юлії Мендель про фемінітиви та непричетність до феміністичного руху, найімовірніше, свідчать про її неосвіченість.
“Пані Мендель, заявляючи, що вона “не феміністка”, очевидно, не знає, що не змогла б зараз стати прессекретаркою, якби свого часу жінки не вийшли на марші протесту й не започаткували феміністичний рух. Фемінізм – це не про бажання класти шпали й спускатися в шахти. Це про те, що якщо в маленькому містечку це єдиний вид заробітку і жінка, відповідальна за свою родину, розуміє, що вона тільки так може заробити й утримувати себе і свою сім’ю, то вона повинна мати можливість піти на таку роботу. І також вона гідна того, щоб у її контракті чи трудовій книжці було записано не “кухарка”, а саме “шахтарка”, і отримувати відповідну зарплату та соціальний захист зараз і на пенсії. Фемінізм – це і про те, що коли я хочу спускатися в шахту, то мені не мають забороняти це робити, апелюючи тим, що я жіночої статі”, – зазначає експертка.
Виртосу підкреслює, що збереження ґендерно-нейтральної мови – сучасний тренд, а фемінітиви властиві багатьом мовам світу, зокрема українській:
“Багато мов, власне, можуть бути ґендерно-нейтральними. Однак, щоб нам перейти на цей етап, ми маємо пройти цей непростий шлях, який зараз пов’язують із фемінітивами. Тільки навчившись поважати людину за те, що вона людина, що вона має права (а не сприймати її за статтю, кольором шкіри чи мовною ознакою), ми зможемо говорити, що готові до ґендерної нейтральності. Не слід забувати, що українській мові властиві фемінітиви історично”.
Експертка також нагадала, що фемінітиви потрібні для видимості жінок у мові, а отже – у суспільстві.
“Можна багато говорити про права жінок, про рівність чоловіків і жінок, про права людини загалом, але, якщо розгортаються палкі дискусії довкола – навіть не слів, а закінчення слів, – це тривожний сигнал щодо реального становища з правами жінок в Україні. Виглядає на те, що ними злегка готові нехтувати: про це говориться навіть на президентському рівні”, – підсумовує вона.
Нагадаємо, що в травні минулого року Кабмін схвалив нову редакцію українського правопису, куди, зокрема, додали норму щодо утворення фемінітивів.
