МОН закликало університети захистити сервери та навчальні платформи від наслідків російських атак і відключень світла

Міністерство освіти і науки закликало українські університети захистити сервери, навчальні платформи та дані від наслідків російських обстрілів і можливих тривалих відключень електроенергії та інтернету. Заклади мають також підготувати резервні копії даних і альтернативні способи доступу студентів до навчальних матеріалів.

Про це повідомив заступник міністра освіти і науки Микола Трофименко.

Фото: Перший Зaпoрізький

За його словами, російські обстріли та перебої з електропостачанням загрожують цифровій інфраструктурі університетів. Якщо серверне обладнання пошкодять, тисячі студентів можуть втратити доступ до навчальних матеріалів, завдань і результатів оцінювання. Викладачі, своєю чергою, можуть залишитися без можливості проводити заняття та підтримувати зв’язок зі студентами.

Трофименко закликав керівництво університетів разом з ІТ-фахівцями перевірити, наскільки заклади готові до таких ситуацій.

Насамперед університетам радять перевірити, де розташовані сервери, системи зберігання даних та мережеве обладнання. Якщо це технічно можливо, обладнання варто перенести до підземних або інших захищених приміщень. Водночас там потрібно забезпечити стабільне електроживлення, охолодження, вентиляцію, захист від вологи та пожеж. Серверне обладнання не має займати місця в укриттях, призначених для людей, або заважати евакуації.

Окрему увагу МОН радить приділити резервним копіям. Копії навчальних матеріалів, баз даних, результатів оцінювання та налаштувань систем мають зберігатись окремо від основних серверів. Якщо резервні дані залишаються в тому самому приміщенні, їх також можна втратити внаслідок удару або аварії. Тому університетам рекомендують використовувати інший майданчик або захищене хмарне сховище. Для найважливіших сервісів варто підготувати резервні ресурси, щоб за потреби швидко відновити їхню роботу.

Університети також мають перевірити автономне живлення та визначити, які системи мають працювати насамперед у разі знеструмлення. Крім того, закладам радять передбачити резервний доступ до інтернету для критично важливих сервісів.

МОН закликає подбати й про те, щоб студенти могли продовжувати навчання без постійного доступу до мережі. Викладачі повинні мати можливість заздалегідь завантажувати лекції, завдання та інші матеріали, а студенти – користуватися ними офлайн. Університетам також рекомендують підготувати альтернативний порядок дистанційного та асинхронного навчання на випадок, якщо основна платформа перестане працювати.

Водночас університети мають заздалегідь визначити, хто відповідатиме за відновлення цифрової інфраструктури, як заклад переходитиме на резервні ресурси та через які канали повідомлятиме студентів і працівників про зміни. Трофименко також радить протестувати відновлення даних з резервних копій, щоб переконатися, що ними справді можна скористатися в разі надзвичайної ситуації.

Для студентів, викладачів та адміністративних працівників університети мають провести навчання щодо альтернативних способів доступу до цифрової інфраструктури.

Закладам також рекомендують визначити, якого обладнання та інших ресурсів їм бракує, і повідомити засновників про проблеми, які вони не можуть розв’язати самостійно. Головна мета цих заходів – зберегти університетські дані та дати студентам можливість продовжувати навчання навіть у разі пошкодження корпусів, тривалих відключень електроенергії чи проблем зі зв’язком.

Ще в серпні МОН надіслало університетам рекомендації щодо організації навчання в осінньо-зимовий період 2026/2027 року. Міністерство дозволило за потреби переводити частину занять у дистанційний формат і рекомендувало максимально цифровізувати навчальні матеріали, щоб студенти могли навчатись асинхронно.

Університетам також рекомендували за критичного дефіциту енергоресурсів зосереджувати навчання та роботу служб у найбільш захищених і енергоефективних будівлях. МОН радило поступово переходити від окремих генераторів до системних рішень для енергонезалежності – зокрема, сонячних електростанцій, промислових накопичувачів енергії та систем безперебійного живлення для серверів і засобів зв’язку.

Крім того, міністерство рекомендувало університетам модернізувати укриття так, щоб за належної вентиляції, освітлення, зв’язку та опалення в них можна було проводити окремі заняття. Кількість студентів і працівників, які одночасно перебувають у корпусах під час очного або змішаного навчання, має відповідати місткості доступних укриттів.

Нагадаємо, що наприкінці серпня МОН уже рекомендувало університетам підготуватися до можливих проблем з електропостачанням в осінньо-зимовий період. Зокрема, закладам радили за потреби переводити частину навчання в дистанційний формат, а також встановлювати сонячні електростанції, накопичувачі енергії та системи безперебійного живлення для серверів і засобів зв’язку.

Російські війська продовжують атакувати й самі заклади вищої освіти. У ніч проти 21 вересня внаслідок удару безпілотниками по Запоріжжю пошкоджень зазнали три корпуси Запорізького національного університету. В один з них, який має статус обʼєкта культурної спадщини, зафіксували пряме влучання.

Напередодні російські військові також ударили керованою авіабомбою по території Сумського державного університету. Внаслідок атаки пошкодило кілька університетських корпусів: у будівлях вибило вікна та двері й пошкодило фасади.