Азербайджан постачає газ до 16 країн і планує експортувати до Європи “зелену” електроенергію
Азербайджан постачає природний газ до 16 країн і планує надалі розширювати маршрути експорту до Європи та інших ринків. Паралельно країна збільшує виробництво енергії з відновлюваних джерел і готується експортувати до Європи “зелену” електроенергію.
Про це міністр закордонних справ Азербайджану Джейхун Байрамов заявив під час загальних дебатів 81-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН у Нью-Йорку, передає “Укрінформ”.
Газова інфраструктура Азербайджану. Фото: ShutterstockЗа словами Байрамова, нині Азербайджан постачає природний газ до 16 країн і залишається одним з помітних постачальників трубопровідного газу. Країна планує й надалі розвивати маршрути постачання, зокрема до Європи, щоб посилити диверсифікацію джерел енергії.
У 2025 році Азербайджан видобув 51,5 мільярда кубометрів природного газу, з яких 25,2 мільярда експортував. До Європи надійшло близько 13 мільярдів кубометрів – на 56% більше, ніж у 2021 році. Азербайджанський газ через Південний газовий коридор отримують 16 держав, десять із яких входять до Євросоюзу.
Водночас Байрамов наголосив, що Азербайджан планує поєднувати традиційну енергетику з переходом на відновлювані джерела. На його думку, у найближчій перспективі країни все ще потребуватимуть традиційних енергоресурсів, попри кліматичні цілі та розвиток чистої енергетики. Енергетичну безпеку міністр також пов’язав з миром, економічним розвитком та посиленням регіональних зв’язків.
Паралельно Азербайджан розвиває сонячну, вітрову та гідроенергетику. За словами глави МЗС, країна вже уклала угоди щодо створення приблизно 6 ГВт додаткових потужностей сонячної та вітрової енергетики до 2030 року. Влада очікує, що до того часу відновлювані джерела забезпечуватимуть майже 40% виробництва електроенергії в країні.
Збільшення виробництва має дозволити Азербайджану експортувати “зелену” електроенергію до Європи. Один із маршрутів, які зараз розглядають, – Каспійсько-Чорноморсько-Європейський зелений енергетичний коридор. У вересні азербайджанська влада обговорювала з Німеччиною перспективи експорту електроенергії цим шляхом.
Також Баку разом з Туреччиною працює над двома новими маршрутами передавання електроенергії. Один має з’єднати Азербайджан з Болгарією через Грузію і Туреччину, інший – Нахічевань із Туреччиною.
Байрамов пов’язав енергетичні проєкти з розвитком транспортних маршрутів між Європою та Азією. За його словами, Азербайджан прагне посилити роль транспортно-логістичного вузла між двома регіонами. З 2022 року обсяг вантажів, які перевозять Середнім коридором – маршрутом між Китаєм і Європою через Центральну Азію, Каспійське море та Південний Кавказ, – зріс майже на 90%.
Україна також розвиває енергетичну співпрацю з Азербайджаном. У червні міністр енергетики України Денис Шмигаль та його азербайджанський колега Парвіз Шахбазов обговорювали розширення маршрутів постачання енергоносіїв, зокрема до країн ЄС через українську інфраструктуру.
Україна вже випробувала постачання азербайджанського газу Трансбалканським маршрутом. У Міненерго зазначали, що тестове постачання продемонструвало можливість використовувати цей шлях для посилення регіональної енергетичної безпеки.
У серпні під час візиту до Києва Байрамов також повідомив, що Азербайджан готовий постачати Україні природний газ у разі потреби. Сторони обговорювали й використання українських підземних газових сховищ та подальше розширення співпраці в енергетичній сфері.
Нагадаємо, що питання диверсифікації джерел і маршрутів постачання енергоносіїв залишається актуальним для України на тлі систематичних російських атак на енергетичну інфраструктуру. За чотири роки повномасштабної війни Росія, зокрема, 13 разів атакувала Дарницьку ТЕЦ у Києві ракетами та безпілотниками, причому дев’ять ударів сталися лише протягом шести місяців. Після одного з обстрілів станція припинила виробляти електроенергію, а після удару п’ятьма балістичними ракетами – і тепло. Без опалення тоді залишилися понад 1100 багатоквартирних будинків, 118 шкіл і дитячих садків та 18 лікарень.
Російські удари впливають і на роботу української атомної енергетики. Наприкінці 2025 року АЕС на підконтрольній Україні території були змушені знижувати генерацію через пошкодження енергетичної інфраструктури. Перед цим станції щонайменше десять днів працювали на зниженій потужності після попередніх російських атак.
Окремою загрозою залишається ситуація на окупованій Запорізькій АЕС. У липні 2025 року російські військові пошкодили лінію електропередачі, яка з’єднувала станцію з українською енергосистемою, через що на ЗАЕС стався повний блекаут. Ця лінія забезпечувала станцію електроенергією для критичних потреб, зокрема підтримання радіаційної безпеки.
