Наразі Росія передала Україні близько 25 тисяч тіл українських військових та цивільних

Росія та Україна регулярно обмінюються тілами загиблих. До літа 2026 року Росія передала щонайменше 25 тисяч тіл та останки українських захисників та цивільних. Частину з них доставляють до центру в Переяславі для судово-медичної експертизи. Це єдиний в Україні морг, де досліджують виключно тіла, повернуті в межах таких обмінів.

Про це повідомило угорське видання “Telex”.

Наталія Бойко та Віталій Левченко. Фото:”Telex”.

Угорські журналісти розповіли про роботу Центру ідентифікації в Переяславі, де встановлюють особи загиблих, репатрійованих з Росії. Через велику кількість останків цей процес може тривати роками, а родини без підтвердження смерті не можуть попрощатися з близькими.

Морг розташований за 20 кілометрів від Переяслава. Тіла та рештки досліджують п’ятеро судово-медичних експертів на чолі з Віталієм Левченком, які навчалися у фахівців з Австралії, Великої Британії, Іспанії та Колумбії. Разом із ними працюють поліцейські слідчі, антропологи та криміналісти.

Рештки транспортують за температури близько — 20 °C і зберігають у холодильних контейнерах. Щодня фахівці розморожують лише ту кількість, яку можуть опрацювати. Вони фотографують тіла, одяг й речі, описуючи їх та фіксуючи індивідуальні ознаки, зокрема переломи, татуювання і шрами.

“Наступний крок залежить від того, в якому стані перебуває тіло та наскільки просунувся процес розкладання. Можливо, залишився лише скелет, можливо, у мішку лежить ціле тіло, а може бути й так, що там змішані останки кількох осіб. Це може бути по-різному“, – каже судово-медична експертка Наталія Бойко.

У мішках із тілами, які Росія передає Україні, можуть бути останки кількох людей. Також пошуком загиблих бійців займаються військові, державні та цивільні пошукові групи. Наприклад, організація “Плацдарм”, за її даними, вивезла з фронту близько 1500–2000 тіл українських і російських військових.

Перед ідентифікацією експерти визначають кількість людей у кожному мішку. Для встановлення особи використовують аналіз ДНК, стоматологічні дослідження та відбитки пальців. За можливості також роблять рентген зубів і частин тіла та відновлюють тканини пальців для отримання відбитків.

“Єдина інформація, якою ми володіємо, – це те, що ці мішки надійшли з Росії в рамках обміну. Ми нічого не знаємо про тих людей, чиї останки містяться в цих мішках, тому дуже важливо бути цілком об’єктивними під час роботи“, – зазначає Бойко.

У морзі працюють п’ять столів для розтину та КТ-апарат, придатний для посмертних обстежень, який надала Міжнародна комісія з питань зниклих безвісти (МКЗБ). За його допомогою виявляють старі переломи, імплантати, поранення, травми, наслідки вибухів і металеві уламки.

Фахівці також спілкуються з родичами загиблих. Після встановлення особи з ними контактують слідчі, а експерти можуть надати додаткову інформацію про стан останків та результати досліджень.

За словами Левченка, понад 90% ідентифікацій в Україні проводять за допомогою ДНК-аналізу, хоча стоматологічне дослідження та дактилоскопія (відбитки пальців) можуть бути швидшими й дешевшими. У середньому процедура триває близько шести місяців, а значні пошкодження останків, зокрема вогнем, можуть унеможливити отримання ДНК-профілю. У таких випадках зразки можуть досліджувати лабораторії МКЗБ за межами України.

За словами фахівців, для надійної ідентифікації важливо поєднувати різні види даних, зокрема результати досліджень, документи та інформацію з військових реєстрів. Левченко зазначив, що ставиться до роботи як до професійного завдання – зібрати необхідні дані, встановити особу та передати тіло родині.

“Ми намагаємося не сприймати ці випадки як особисті трагедії, що іноді зовсім нелегко, особливо коли йдеться про дітей“, – додає експерт.

За словами Левченка, роботу центру ускладнюють загроза обстрілів, нестабільне електропостачання, високе споживання електроенергії холодильними контейнерами, нестача обладнання та працівників.

Нагадаємо, що в Україні лише офіційно понад 114 тисяч людей вважають зниклими безвісти за особливих обставин

Повномасштабна війна також гостро поставила питання впізнання загиблих, наприклад, лише за ДНК встановили особи трьох чоловіків з Київщини, яких росіяни викрали ще 2022-го і замордували в полоні. Торік родині повернули тіло бійця Павла Богайчука, якого 11 років вважали зниклим під час Іловайської трагедії.