Мізогінія може свідчити про схильність до насильницького екстремізму – дослідження

Ворожість до жінок і схвалення насильства проти них можуть бути одним із найвиразніших сигналів схильності людини до підтримки насильницького екстремізму. Такого висновку дійшли дослідники Мельбурнського університету, які опитали понад 3,4 тисячі жителів Австралії віком від 13 років. Науковці вважають, що мізогінію варто розглядати не лише як суспільну проблему, а й у контексті національної безпеки.

Дослідження оприлюднили напередодні засідання Національного кабінету Австралії, на якому урядовці мають обговорити протидію домашньому та сімейному насильству, передає ABC News.

Фото: Jamila Toderas

Команда Мельбурнського університету опитала 3429 австралійців щодо їхнього ставлення до жінок, гендерних ролей, сексуальної згоди, насильства проти жінок та різних екстремістських ідеологій.

Авторка дослідження Сара Мегер зазначила, що його результати вперше дозволили настільки чітко показати: мізогінія не є окремим ізольованим упередженням, а тісно пов’язана з підтримкою насильницького екстремізму.

За її словами, найсильніше зі схильністю до екстремістських поглядів пов’язане те, чи вважає людина прийнятним насильство проти жінок. Цей чинник виявився значно важливішим за політичні погляди, релігійну належність або кількість часу, який людина проводить в інтернеті.

Дослідження профінансував Офіс національної розвідки Австралії. Його автори підготували пʼять рекомендацій. Зокрема, вони пропонують офіційно визнати мізогінію та антифемінізм одними з форм насильницького екстремізму в національній системі протидії таким загрозам.

Дослідники зʼясували, що помітна частина опитаних чоловіків і хлопців вважає, що гендерна рівність зайшла надто далеко, а фемінізм є рухом ненависті. Деякі респонденти також погоджувалися з тим, що на партнерку можна тиснути, щоб домогтися сексу, а фемінізму за певних обставин можна протидіяти насильством.

Найчастіше такі погляди висловлювали хлопці-підлітки та молоді чоловіки. Серед них ворожі установки щодо жінок траплялися частіше, ніж серед молодих жінок та чоловіків старшого віку.

Науковці також перевірили, як різні мізогінні переконання повʼязані з екстремістськими поглядами. Вони виявили стійкий звʼязок між негативним ставленням до жінок і різними показниками підтримки екстремізму.

За словами Мегер, якщо одночасно врахувати мізогінію, схвалення насильства проти жінок і переконання, що фемінізм “зайшов надто далеко”, ці чинники пояснюють приблизно 70–80% тієї частини відмінностей у відповідях учасників, яку дослідницька модель могла пояснити щодо екстремістських установок. Дослідниця назвала такий результат надзвичайно показовим.

Команда вивчала шість напрямів екстремістських поглядів: інцел-ідеологію, ультраправий екстремізм, ідеологію переваги білих, ультралівий екстремізм, антифемінізм та релігійний екстремізм.

Мізогінія виявилася спільною рисою, яка простежувалася в усіх цих напрямах.

Мегер пояснила, що різні екстремістські середовища може об’єднувати уявлення про те, що чоловіки мають домінувати над жінками, а людей, які порушують нібито “природний” гендерний порядок, потрібно карати. У таких системах поглядів насильство заради відновлення цього порядку можуть вважати виправданим.

На думку Мегер, результати дослідження свідчать, що спецслужбам і поліції варто враховувати антифеміністичні та мізогінні установки під час роботи з ризиками насильницького екстремізму.

Водночас вона застерегла від спроб криміналізувати самі погляди людей або перетворити будь-який прояв мізогінії на питання безпеки.

Дослідниця вважає, що державна політика не має карати людей лише за їхні переконання. Натомість важливо розуміти, як виникають суспільні розколи, що можуть сприяти політичному насильству. Тому основний акцент, за її словами, варто робити на освіті та зміцненні суспільної згуртованості.

Федеральна поліція Австралії підтвердила, що серед деяких людей, яких обвинувачували у зберіганні або створенні матеріалів із насильницьким екстремістським змістом, правоохоронці також знаходили мізогінні матеріали.

У поліції повідомили, що зараз вивчають, як краще збирати інформацію, пов’язану з гендером, сексуальною орієнтацією та ідентичністю. Це має допомогти правоохоронцям краще виявляти відповідні випадки, проводити розслідування, аналізувати дані та готувати звітність.

Офіс національної розвідки, який профінансував дослідження Мельбурнського університету, окремо його висновки не коментував. Також відомство не повідомило, чи врахує запропоновані авторами рекомендації у своїх порадах уряду.

Доцентка Університету Західного Сіднея Люсі Ніколас, яка досліджує маносферу, гендерно зумовлене насильство та правий екстремізм, зазначила, що результати нового дослідження узгоджуються з попередніми науковими роботами.

Зокрема, в одному з досліджень Ніколас чоловіки частіше за жінок вірили в дезінформацію про гендерну рівність, сімейні суди та нібито упередженість системи проти чоловіків. Водночас вони частіше погоджувалися з твердженнями, які виправдовують насильство або допускають його застосування заради певної мети.

Ніколас звернула увагу, що частина молодих чоловіків справді може відчувати невдоволення суспільними змінами. Однак, на думку дослідниці, в окремих випадках за цим стоїть відчуття втрати колишніх привілеїв і права на домінування.

Тому, вважає вона, важливо працювати з чоловіками та пояснювати, що насильство не може бути прийнятною відповіддю на такі зміни. Замість перекладання відповідальності на інших людям варто шукати ненасильницькі способи впоратися зі своїми переживаннями та працювати над власними установками.

Окрему частину дослідження присвятили ролі онлайн-середовища у формуванні мізогінних та екстремістських поглядів.

Науковці встановили, що зі ставленням, яке виправдовує насильство проти жінок, найбільше були пов’язані перегляд контенту так званих менфлюенсерів – інфлюенсерів, орієнтованих переважно на чоловічу аудиторію, – користування платформами для онлайн-знайомств та перегляд порнографії.

Водночас цей результат відрізняється від поширеного фокуса державних структур на соціальних мережах, відеоіграх та онлайн-форумах як середовищах, де може відбуватися радикалізація.

Коли дослідники окремо перевірили, чи можуть такі онлайн-середовища безпосередньо прогнозувати схильність до екстремістських поглядів, більшість із цих чинників втратили статистичну прогностичну силу.

За словами Мегер, серед досліджених онлайн-чинників лише споживання порнографії зберегло самостійний звʼязок з екстремістськими установками після врахування інших факторів. Водночас, за її словами, у державній політиці протидії насильницькому екстремізму цьому аспекту практично не приділяють уваги.

Попри те, що дослідження виявило тривожний рівень ворожих поглядів щодо жінок серед частини молодих людей, Мегер наголосила: такі переконання не є типовими для більшості австралійців. Переважна частина учасників опитування рішуче не погоджувалася з мізогінними та насильницькими твердженнями. Проблемні погляди висловлює меншість, яка водночас може бути досить активною та впливовою. Саме те, що більшість опитаних не поділяє таких переконань, дослідниця назвала підставою для оптимізму.

Нагадаємо, що торік у Франції правоохоронці затримали 18-річного хлопця, якого підозрюють у підготовці нападів на жінок. Це перша справа в країні, що стосується терористичного плану, пов’язаного з рухом інцелів – чоловіків, які називають себе невільно самотніми та поширюють ненависть до жінок.