Найбільші українські телеграм-канали систематично порушують приватність постраждалих від російських атак – ІМІ
Найбільші українські телеграм-канали систематично публікують шокувальні фото й відео з місць російських обстрілів, порушуючи право постраждалих на приватність і принципи журналістської етики.
Про це йдеться в дослідженні Інституту масової інформації, яке оприлюднили в липні 2026 року.
Фото: Ivan Radic / FlickrДослідники проаналізували телеграм-канали з аудиторією понад мільйон підписників і виявили, що вони регулярно поширюють великі плани загиблих і поранених, зображення частин тіл, а також фото людей у вразливому стані.
“Такий контент має власні вотермарки, що, своєю чергою, перетворює трагедію на боротьбу за ексклюзивний контент. У цій боротьбі за першість, перегляди, реакції під постом, репости питання людиноцентричності та журналістської етики нерідко йде на другий план”, – зазначили в ІМІ.
Авторка дослідження Яна Машкова наголосила, що для багатьох великих телеграм-каналів людські трагедії стали способом залучення аудиторії. За її словами, у гонитві за переглядами адміністратори таких каналів часто нехтують людиноцентричним підходом, правом на приватність, людською гідністю та принципами етичної журналістики. Вона наголосила, що поширення такого контенту завдає додаткового болю постраждалим і їхнім родинам, а також поступово нормалізує споживання шокувальних матеріалів серед українців.
Окремо дослідники звернули увагу на порушення права на приватність людей, які під час російських атак перебувають в укриттях. Їхні обличчя потрапляють на фото й відео, які згодом поширюють на багатомільйонну аудиторію без їхньої згоди.
Яна Машкова наголосила, що особливу проблему становить публікація матеріалів без дозволу людей, які переживають гострий стрес. Постраждалі від російських обстрілів не можуть усвідомлено погодитися на знімання, а використання таких кадрів заради переглядів порушує професійну етику та зневажає людську гідність.
В ІМІ підкреслили, що медіа можуть інформувати суспільство про наслідки російських атак без демонстрації найбільш шокувальних деталей і без порушення права постраждалих на приватність.
Також Інститут масової інформації рекомендує журналістам під час роботи з чутливими темами користуватися професійними рекомендаціями, зокрема посібниками “Як відповідально публікувати травматичний контент” та “Висвітлення смертей у медіа. Як про це коректно писати?“.
До моніторингу ввійшли 20 українських телеграм-каналів, які, за даними Telemetrio, мають понад мільйон підписників в українському сегменті.
Нагадаємо, що питання дотримання приватності під час публікації фотографій з наслідками російських обстрілів стосується не лише телеграм-каналів, а й професійних фотографів.
Так, на початку квітня фотографи Костянтин і Влада Ліберови опублікували серію світлин з Херсона, куди вони приїхали разом з волонтерами, що займаються евакуацією тіл загиблих.
На фото зафіксовані наслідки обстрілів і загиблі українці. Частину знімків зробили у квартирі, де жінка чекала на вивезення тіла свого померлого сина. На одному з кадрів також видно іншу жінку, яка, судячи з її емоцій, негативно відреагувала на знімання. Окремі фото показують інфраструктурні об’єкти міста, зокрема вокзал і вагони.
Згодом у соцмережах працівниця комунального підприємства “Пари Херсона” Ольга Чернишова заявила, що потрапила на один зі знімків Ліберових, і стверджувала, що мати загиблого чоловіка нібито також фотографували без дозволу.
Влада Ліберова в коментарі виданню “УП. Життя” зазначила, що не чула жодних заборон на знімання від поліції чи інших осіб, які мали б право її озвучити. Вона також пригадала, що у квартирі перебувала волонтерка, чия поведінка, за її словами, могла додатково впливати на емоційний стан матері.
Костянтин Ліберов розповів журналістам, що під час роботи в “червоній зоні” вони діяли в супроводі патрульної поліції та пресофіцера 34 бригади морської піхоти.
Він також заявив, що знімання не порушувало приватності, оскільки закон дозволяє фіксацію суспільно важливих подій для документування наслідків війни.
Комісія з журналістської етики підкреслила у своїй офіційній заяві, що не можна виправдовувати чутливі знімки самими лише поняттями “документування” чи “суспільний інтерес”.
