Українська журналістка Раміна Есхакзай повідомила про ксенофобні образи на польському кордоні
Українська журналістка та інтерв’юерка Раміна Есхакзай розповіла, що під час проходження паспортного контролю після запізнення потяга зіткнулася з ксенофобією та образами на етнічному ґрунті.
Про це вона повідомила на своїй сторінці в інстаграмі.
Раміна Есхакзай. Фото із соцмережЗа словами журналістки, потяг Київ – Перемишль прибув із запізненням: замість 16:59 він приїхав близько 18:40. Через це вона ризикувала не встигнути на літак, який вилітав о 20:45 з аеропорту, розташованого приблизно за годину їзди від Перемишля.
Есхакзай розповіла, що ще в потязі пасажири обговорювали час своїх рейсів і домовлялися пропускати вперед тих, хто найбільше поспішав. Коли вона підійшла до польського паспортного контролю, почала просити людей пропустити її без черги та показувала квиток на літак.
За її словами, мами з дітьми та великі родини поставилися до її прохання з розумінням і пропускали вперед. Водночас троє дівчат відмовилися це зробити. Журналістка пояснила їм ситуацію та сказала, що попросить інших людей пропустити не лише її, а і їх. Однак у відповідь, як стверджує Раміна, дівчата почали кричати й навіть намагалися фізично її затримати. Попри це вона пройшла вперед, а люди, які стояли попереду, погодилися її пропустити.
Також журналістка розповіла, що одна з жінок спочатку відмовилася поступитися місцем у черзі, хоча її літак вилітав лише через п’ять годин. Есхакзай пояснила, що летить у відрядження, показала квиток і попросила дати їй шанс встигнути на останній рейс. Вона зазначила, що розуміла: ніхто не зобов’язаний її пропускати, однак вважала, що має право попросити про це. У цей час ті самі дівчата закликали інших людей не пропускати її.
Зрештою кілька жінок з дітьми підійшли до журналістки й запропонували пройти разом з ними.
Після цього, за словами Есхакзай, вона почула на свою адресу образливі висловлювання. Зокрема, її назвали “циганським отродієм” та заявили, що “це в неї в крові”.
Журналістка зізналася, що після цих слів не змогла стримати емоцій і розплакалася. Вона припустила, що на її стан також вплинув пережитий того дня російський обстріл і дитячі травматичні спогади.
“Мене одночасно вразили дві абсолютно різні реакції. З одного боку – жінки з маленькими дітьми, які поставилися до мене з розумінням, хоча мені було дуже незручно просити. З іншого – расизм і слова, після яких я навіть не змогла за себе постояти. Я ніби на мить опинилася поза своєю бульбашкою, де українець українцю – друг, а не суперник у “Голодних іграх” під час проходження пішого кордону”, – зазначила Раміна.
За словами журналістки, цього дня вона двічі плакала: спочатку через образу, а потім – через людську доброту. Завдяки людям, які погодилися пропустити її вперед, вона встигла на свій літак.
Як зазначають організації Gender Stream та Chiricli, ця історія вкотре показує: ксенофобія не зникає сама по собі. За їхніми словами, вона проявляється у висловлюваннях, які принижують людей через їхнє етнічне походження, національність чи інші ознаки. Тож навіть якщо хтось сприймає такі слова як прояв емоцій або звичайну сварку, вони лише посилюють упередження та сприяють нормалізації дискримінації.
“Саме тому Україна потребує ефективних механізмів протидії злочинам та інцидентам, скоєним із мотивів нетерпимості. Законопроєкт № 13597 має посилити захист людей, які стають мішенню через різні ознаки, включаючи етнічність, національність, сексуальну орієнтацію, гендерну ідентичність, інвалідність та інші захищені ознаки”, – додали правозахисники.
Нагадаємо, що в лютому цього року двоє поляків через національність напали з мачете на українців.
