Ігнорування запитів та приховування даних: як дотримується право на доступ до інформації в Україні під час війни
Органи влади в Україні дедалі частіше безпідставно обмежують доступ до публічної інформації. Зокрема, вони залишають електронні запити без відповіді, закривають державні реєстри без пояснень і приховують суспільно важливу інформацію.
Про це йдеться у звіті громадської організації “Платформа прав людини” про дотримання права на доступ до публічної інформації в цифровому середовищі в Україні з вересня 2025 року до травня 2026-го, передає ZMINA.
Фото: UnsplashВоєнний стан не скасовує права на доступ до публічної інформації і не може бути універсальним аргументом для закриття даних, ігнорування запитів, обмеження доступу до судових рішень або непрозорого вилучення інформації з публічних реєстрів, звертають увагу автори звіту. Під час війни право на доступ до публічної інформації стає одним із ключових інструментів гарантування безпеки населення, громадського контролю та довіри до органів влади.
“Якщо електронні запити залишаються без відповіді, а реєстри закриваються без пояснень, цифрове середовище перетворюється на додатковий бар’єр, а не інструмент відкритості”, – кажуть експерти.
Фахівці виявили низку проблем. Одна з них – приховування безпекових даних. Чотири київські РДА (Святошинська, Оболонська, Деснянська і Дарницька) відмовилися надати журналістам інформацію про стан та доступність укриттів.
“Цей приклад є особливо показовим, оскільки йдеться не про другорядну адміністративну інформацію, а про відомості, які безпосередньо пов’язані з реалізацією базових прав людини: права на життя, охорону здоров’я та недискримінаційний доступ до об’єктів цивільного захисту”, – зазначається в документі.
Зокрема, дані про наявність пандусів, санітарних умов, кількість місць, площу, режим доступу та можливість використання укриття під час повітряної тривоги мають безпосереднє значення для людей з інвалідністю, батьків з дітьми, літніх людей, вагітних та всіх, хто може потребувати допомоги в умовах загрози.
“Закриття такої інформації без належного обґрунтування може мати дискримінаційний ефект, оскільки позбавляє вразливі групи можливості завчасно оцінити, чи можуть вони фактично скористатися конкретним укриттям“, – наголосили експерти.
Інший приклад – Агенція оборонних закупівель відмовилася надати Центру протидії корупції агреговані дані про виконання контрактів. Ця інформація мала високий суспільний інтерес, бо стосувалася використання бюджетних коштів на оборонні закупівлі, ефективності виконання контрактів та можливих корупційних ризиків.
Ще одна виявлена проблема – ігнорування електронних запитів: розпорядники дедалі частіше залишають онлайн-звернення без відповідей. Зокрема, Полтавська міськрада проігнорувала три запити медіа про використання коштів на ремонт Корпусного парку.
За оцінками “Опендатаботу”, 2025 рік став рекордним за рівнем закриття публічних наборів. Наприклад, Офіс генпрокурора обмежив доступ до загальної статистики щодо військових правопорушень.
Автори звіту наголошують, що у 2022–2026 роках ключовою проблемою стала не сама можливість обмеження доступу до окремих судових рішень, а відсутність досить прозорої, передбачуваної та контрольованої моделі такого обмеження:
“Проблема доступу до судових рішень залишається однією з найбільш чутливих у цифровому вимірі. Єдиний державний реєстр судових рішень є ключовим інструментом відкритості правосуддя, правової визначеності, аналізу судової практики, журналістських розслідувань і громадського контролю”, – підкреслюють вони.
Відкриті дані також є інфраструктурою підзвітності, антикорупційного контролю, журналістських розслідувань, економічного розвитку, цифрових сервісів і досліджень.
Серед найпоширеніших порушень – бездіяльність розпорядників інформації. Суди визнавали протиправною бездіяльність Міністерства оборони, медичних установ і міських рад.
У звіті також звернули увагу на те, що нова редакція Цивільного кодексу (законопроєкт 15150) містить норми про “право на забуття” та “цифровий образ”, що можуть становити ризики для журналістських розслідувань, антикорупційної аналітики, відкритих даних і громадського контролю.
Про те, як урядова ініціатива може “зламати” доступ до публічної інформації, написала в колонці експертка з відкритих даних, засновниця щорічної Конференції закритих даних Надія Бабинська.
Упродовж 2025 року Уповноважений Верховної Ради з прав людини отримав 136 скарг від журналістів щодо порушення їхніх інформаційних прав. Переважно зверталися журналісти-розслідувачі. Вони скаржилися, що органи влади не відповідають на їхні запити та не надають інформації, яка становить суспільний інтерес і має ознаки публічної.
За даними “Опендатаботу”, 2025 рік став антирекордним щодо закриття даних державою. Зокрема, торік закрили доступ до даних про нерухомість, компанії ВПК та статистичні дані Генпрокуратури.
