Громадськість закликає Раду підтримати законопроєкт про розумне пристосування: які наслідки зволікання

Громадськість закликає парламент невідкладно включити до порядку денного та розглянути в першому читанні законопроєкт №14389 щодо вдосконалення механізму забезпечення розумного пристосування для людей з інвалідністю. Документ зареєстрували у січні 2026 року.

Звернення опублікувала громадська спілка “Ліга сильних”.

Ілюстративне зображення. Фото з відкритих джерел 

У лютому 2026 року профільний комітет Верховної Ради з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів рекомендував включити законопроєкт до порядку денного та прийняти за основу. Парламент досі його не розглянув.

“У цей час право понад мільйона людей з інвалідністю на розумне пристосування залишається значною мірою декларативним. Законодавство визнає таке право, але без чіткої процедури його реалізації люди продовжують стикатися з бар’єрами під час пошуку роботи, проходження співбесід, професійного навчання, виконання трудових обов’язків і кар’єрного зростання”, – зазначили в організації.

Розумне пристосування – це зміни, які дають людині з інвалідністю можливість працювати нарівні з іншими. Йдеться про усунення конкретного бар’єра, який заважає людині реалізувати своє право на працю. Наприклад, це може бути і адаптація робочого місця або обладнання, і гнучкий графік чи додаткові перерви. Також: 

• зміна окремих робочих процесів без зменшення оплати праці;
• підтримка асистента;
• дистанційна або надомна робота;
• інформація у доступному форматі;
• переклад жестовою мовою;
• адаптація процедури співбесіди, тестування або професійного навчання.

Законопроєкт визначає, як людина має звертатися по розумне пристосування, які обов’язки в роботодавця, яка процедура ухвалення рішення та можливість оскаржити необґрунтовану відмову. Документ також передбачає механізми компенсацій, ґрантів і співфінансування заходів розумного пристосування.

“Це означає, що витрати не повинні автоматично й повністю покладатися на роботодавця, особливо коли йдеться про малий або середній бізнес”, – пояснили у спілці.

У законопроєкті також передбачена можливість отримувати підтримку для самозайнятих людей з інвалідністю та осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність (ФОП). 

У “Лізі сильних” наголосили, що зволікання з розглядом законопроєкту відбувається на тлі дедалі гострішого дефіциту працівників. За результатами нещодавнього опитування Інституту економічних досліджень та політичних консультацій, 69% промислових підприємств назвали брак робочої сили головною перешкодою для ведення бізнесу під час війни.  

Тим часом понад мільйон людей з інвалідністю працездатного віку залишаються поза ринком праці. Частина з них готові й хочуть працювати, але стикаються з фізичними, комунікаційними, організаційними та процедурними бар’єрами.

“Кожен місяць, протягом якого законопроєкт не розглядається, – це втрачені можливості конкретних людей. Тих, хто не може пройти  недоступну процедуру відбору. Працівників, які втрачають роботу після набуття інвалідності. Людей, які не отримують необхідного обладнання, доступної інформації, гнучкого графіка чи іншої підтримки”, – наголосили у громадській організації.

В умовах повномасштабної війни кількість людей, які набувають інвалідність, зростає. Тому створення дієвого механізму повернення до роботи та професійного життя є частиною економічної стійкості, відновлення країни та виконання Україною своїх міжнародних зобов’язань, зауважили у спілці.

З 1 січня 2026 року набув чинності закон про гарантії осіб з інвалідністю у сфері працевлаштування (№4219-IX), який передбачає нові механізми підтримки в працевлаштуванні.

Нагадаємо, що серед працездатних людей з інвалідністю половина не може реалізувати право на працю, а 68% не вистачає грошей на їжу та одяг. Такі результати дослідження, яке презентувала громадська спілка “Ліга сильних”.