Публічні закупівлі стали частиною переговорів про вступ до ЄС: які реформи ще має виконати Україна?

Україна відкрила переговорний кластер “Основи”, до якого входить і сфера публічних закупівель. Попри ухвалення нового закону, країні ще належить узгодити законодавство з нормами ЄС, оновити десятки підзаконних актів, адаптувати систему Prozorro та посилити контроль і захист прав бізнесу.

Про це повідомляє антикорупційна організація Transparency International Ukraine.

Фото: Електронні закупівлі

Так, перед відкриттям першого переговорного кластера “Основи” Україна ухвалила новий закон “Про публічні закупівлі”, який має наблизити українське законодавство до норм Європейського Союзу. Саме публічні закупівлі входять до цього кластера, адже через систему Prozorro щороку проходить до двох трильйонів гривень – приблизно половина державного бюджету України у 2025 році. Для ЄС важливе не лише верховенство права, а й те, наскільки ефективно країна-кандидат управляє державними фінансами.

Значну частину законодавства Україна вже гармонізувала в межах Угоди про асоціацію з ЄС. Тепер країна очікує оцінки Єврокомісії щодо того, наскільки новий закон відповідає європейським директивам. Водночас країна має завершити повне узгодження законодавства у сфері публічних закупівель до вересня 2027 року відповідно до програми Ukraine Facility.

Втім, як зазначають правозахисники, публічні закупівлі – не єдиний напрям роботи. До цього розділу також входять публічно-приватне партнерство (ППП), концесії, оборонні закупівлі та закупівлі підприємств-монополістів в окремих сферах.

Закон про публічно-приватне партнерство Україна оновила ще торік. Проте у своєму звіті про розширення ЄС Єврокомісія вказала, що документ досі не повністю відповідає європейським директивам. Україна поки не усунула ці розбіжності, хоча зробити це має до вересня 2027 року.

Окремим напрямом залишаються оборонні закупівлі. До кінця року Україна має підготувати концепцію оновлення профільного закону відповідно до вимог ЄС. У документі необхідно визначити відмінності між українським та європейським законодавством і пояснити, як їх планують усунути. Кінцевий термін повної гармонізації цієї сфери поки не визначили.

Також Україні потрібно імплементувати директиву ЄС щодо закупівель підприємств-монополістів в окремих сферах господарювання. Чинний закон лише частково враховує її вимоги, тому основна робота ще попереду. Завершити її також потрібно до вересня 2027 року.

Однак, як наголошують у Transparency International Ukraine, самого оновлення законів недостатньо. Після цього необхідно забезпечити їхню практичну реалізацію. Для нового закону про публічні закупівлі потрібно ухвалити понад 40 підзаконних актів. Вони визначать, зокрема, порядок розрахунку очікуваної вартості закупівель, що має допомогти запобігати переплатам, а також правила застосування нових європейських процедур, зокрема інноваційного партнерства для закупівлі технологічних рішень.

Крім того, потрібно адаптувати електронну систему Prozorro до нових правил. Після підписання закону президентом і його офіційного оприлюднення держава матиме дев’ять місяців, щоб підготувати всі необхідні зміни до набуття ним чинності. Водночас через нестачу фінансування та кадрів існує ризик, що реалізувати все вчасно не вдасться. Тому вже зараз потрібно визначати пріоритетні завдання.

Єврокомісія також очікує, що Україна розробить Стратегію розвитку публічних закупівель на 2027–2030 роки. Документ має містити чіткі строки, показники виконання, план оновлення підзаконних актів, технічної модернізації Prozorro, а також заходи з комунікації та навчання учасників системи.

Також антикорупційники підкреслюють, що схожа ситуація і у сфері публічно-приватного партнерства. Закон, ухвалений торік, зобов’язує уряд до вересня 2026 року привести власні нормативні документи у відповідність до нових правил. Для цього потрібно оновити понад 30 підзаконних актів, які регулюють вибір приватного партнера, оцінку ефективності проєктів, залучення радників, надання державної підтримки, розрахунок концесійних платежів та інші процедури. Проте ця робота просувається повільно.

Частину змін уряд уже відклав. Наприклад, використання Prozorro для визначення концесіонерів перенесли на початок 2027 року, оскільки відповідний функціонал у системі ще не створили. Повільні темпи пояснюють нестачею фахівців у структурному підрозділі Мінекономіки, який відповідає за цей напрям. Водночас Єврокомісія наразі не наполягає на активнішому просуванні цієї реформи, поки Україна не узгодить сам закон про ППП із європейськими директивами.

Окремим напрямом залишається захист прав бізнесу та контроль за закупівлями. За даними критеріїв вступу до ЄС, які “Європейська правда” оприлюднила у березні, саме ці питання належать до ключових умов практичного виконання законодавства.

Єврокомісія очікує, що Україна забезпечить ефективну систему оскарження у сферах публічно-приватного партнерства, концесій та оборонних закупівель. Для цього необхідно запровадити можливість звернення до Антимонопольного комітету України.

Новий закон про публічні закупівлі також розширює можливості для захисту бізнесу. Він дозволяє оскаржувати значну частину закупівель через Prozorro Market, де раніше такої можливості не було. Крім того, частину закупівель, які під час війни дозволяли проводити без конкуренції, замінять переговорними процедурами, що також передбачають право на оскарження.

Через це навантаження на Антимонопольний комітет суттєво зросте. У 2025 році в комісії, яка розглядає скарги щодо закупівель, працювали лише шість із десяти передбачених законом уповноважених. Орган ще не оголосив конкурс на вакантні посади.

Важливу роль у реформі, за словами Transparency International Ukraine, відіграє і Державна аудиторська служба, яка контролює закупівлі та проводить їхній моніторинг. За останній рік аудитори отримали доступ до персональних даних порушників, що дає змогу притягувати їх до відповідальності. Також для них продовжили строки звернення до суду, розширили повноваження щодо контролю за використанням коштів ЄС та розробили дорожню карту посилення контролю у сфері закупівель. Ці кроки Україна виконала в межах зобов’язань за Ukraine Facility.

Попри це, система моніторингу закупівель усе ще потребує вдосконалення. Йдеться про посилення превентивного контролю, концентрацію на найсерйозніших порушеннях та пропорційність вимог, які аудитори висувають за результатами перевірок. Крім того, у межах реформи фінансового контролю Україна має до 2026 року розмежувати функції аудиту та інспекції в Держаудитслужбі. Це одна з умов отримання частини макрофінансової допомоги від Єврокомісії.

Експерти зазначають: відкриття переговорного кластера “Основи” означає лише початок великої роботи. Реформи у сферах публічних закупівель і фінансового контролю – лише частина першого з шести переговорних кластерів, які охоплюють загалом 35 розділів.

Наразі обговорюють можливість відкрити наступні кластери вже у липні, що дозволить Україні вести переговори одразу за кількома напрямами. Водночас приклад реформ у сфері закупівель показує, що переговорний процес навряд чи буде швидким. Частина реформ майже не просувається, а деякі ще навіть не почали реалізовувати.

Разом з тим, ці зміни мають зробити державу ефективнішою, допомогти раціонально використовувати бюджет під час війни, посилити фінансовий контроль і запобігати корупції.

Нагадаємо, що днями національна електронна торгова система “Прозорро.Продажі” відзначила 10-річчя роботи. За цей час через неї провели 182 тисячі аукціонів, а їхня загальна вартість перевищила 131 мільярд гривень. Понад 70 мільярдів гривень із цієї суми організатори отримали вже під час повномасштабної війни.

Міністр економіки, довкілля та сільського господарства України Олексій Соболев заявив, що за 10 років “Прозорро.Продажі” сформувала нові стандарти продажу публічних активів і стала одним із символів українських реформ. За його словами, система довела, що прозорі процедури підвищують ефективність: довіра бізнесу сприяє конкуренції, а конкуренція дозволяє державі та громадам отримувати кращу ціну за активи. Він також наголосив, що навіть під час війни система продовжує забезпечувати відкритий доступ до торгів, залучати інвестиції та приносити ресурси державі й громадам.