Російські війська застосовують сексуалізоване насильство щодо українських чоловіків у безпрецедентних масштабах – звіт Truth Hounds
Російські війська застосовують систематичне сексуалізоване насильство над чоловіками в України. Після окупації регіону вони формують мережу місць, де утримують цивільних під вартою. Ключовими цілями сексуального насильства, пов’язаного з конфліктом (СНПК), є контроль, домінування та приниження постраждалих.
Про це йдеться у звіті правозахисної організації Truth Hounds.
Фото: ілюстраційне UnspalshПісля захоплення української території росіяни масово свавільно затримують мирних жителів та піддають їх жорстокому поводженню, включаючи акти сексуального насильства. У Truth Hounds зібрали свідчення потерпілих, тих, хто став свідками злочинів, та з відкритих джерел, щоб показати, що Росія розпочала широкомасштабну та систематичну кампанію сексуального насильства щодо чоловіків в Україні.
Було задокументовано сексуальне насильство з боку російських військ проти 212 постраждалих чоловіків, з них 125 дали прямі свідчення. Загалом 124 випадки зафіксували у Херсонській області, 51 – у Харківській, 23 – у Запорізькій та 14 – в інших регіонах.
У звіті описані жорстокі форми сексуального насильства, які російські війська застосовують як усталену практику, включаючи ураження геніталій електрострумом, зґвалтування та кастрацію, примусове оголення, примусовий сексуальний контакт та погрози сексуальним насильством щодо членів сім’ї. Ці дії спрямовані на поневолення українського цивільного населення та розрив їхнього зв’язку з українським опором.
Також описана мережа установ, де росіяни утримували та піддавали сексуальному насильству українських чоловіків та організаційну структуру, включаючи деяких винуватців, які здійснювали ці тортури та приниження.
“Сексуальне насильство належить до найтяжчих злочинів, які розглядаються Римським статутом Міжнародного кримінального суду (МКС). Окремі акти сексуального насильства є найтяжчими порушеннями фізичної та психологічної цілісності жертви. Сексуальне насильство, скоєне масово, є спробою позбавити жертви гідності, автономії та безпеки”, – звертають увагу в організації.
Автори звіту також напрацювали низку рекомендацій для влади, як допомогти чоловікам, які пережили СНПК. Зокрема, правоохоронним органам варто залучити спеціалізованих слідчих, прокурорів та судмедекспертів, які пройшли навчання, як проводити інтерв’ю з людьми, які мають травму. Також співпрацювати з громадськими організаціями для обміну інформацією та досвідом і уникнення повторної віктимізації.
Уряду рекомендовано забезпечити постійну спеціалізовану медичну та психосоціальну підтримку жертвам СНПК та спільно з громадянським суспільством проводити інформаційні кампанії з дестигматизації такого насильства, особливо враховуючи його вплив на чоловіків.
У травні 2026 року ООН вперше офіційно внесла російські збройні та силові структури до переліку сторін, відповідальних за сексуальне насильство під час війни. Український омбудсман зазначив, що це рішення стало важливим міжнародним визнанням відповідальності Росії за ці злочини. За словами Омбудсмана Дмитра Лубінця, самого рішення недостатньо без подальших рішучих кроків з боку міжнародної спільноти.
В Україні у 2024-му і 2025 році реалізували пілотний проєкт з надання репарацій постраждалим від СНПК. За цей час надійшло 1208 звернень. 70% заяв подали чоловіки. Глобальний фонд тих, хто пережив насильство (Global Survivors Fund), виплачував по 3000 євро проміжних репарацій.
У листопаді 2024 року Верховна Рада ухвалила закон, який визначив статус людей, постраждалих від сексуального насильства, пов’язаного зі збройною агресією РФ проти України, та надання їм невідкладних проміжних репарацій. Закон набув чинності 18 червня 2025 року.
Нагадаємо, ZMINA писала, що звільнені цивільні чоловіки, які пережили сексуальне насильство, пов’язане з конфліктом, не отримують належної допомоги в реабілітації та лікування від держави. Про це розповіли правозахисники організації “Випускники”.
