Держава зобов’язана компенсувати моральну шкоду жертвам злочинів на Майдані – рішення Верховного Суду

Велика Палата Верховного Суду України ухвалила рішення, яке змінить практику розгляду справ про злочини проти учасників Революції гідності – відшкодовувати моральну шкоду потерпілим має держава, а не лише засуджені силовики.

Про це повідомляє Адвокатська дорадча група на своїй фейсбук-сторінці. 

Штурм Майдану в ніч з 10-го на 11 грудня 2013 року. Фото: Максим Левін, LB.ua

27 травня 2026 року суд поставив крапку у справі Марченка та зобов’язав Міністерство внутрішніх справ виплатити з державного бюджету 200 тисяч гривень потерпілому від дій беркутівців під час Майдану.

“Задовольнити позовні вимоги потерпілого до Держави в особі МВС України та стягнути з Держави кошти з державного бюджету України на користь потерпілого 200 тис. грн на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення злочину”, – йдеться у резолютивній частині рішення. 

Водночас суд відмовив у задоволенні цивільного позову безпосередньо до засудженого Марченка. Це означає зміну рішень попередніх інстанцій, які передбачали солідарну відповідальність — одночасну виплату і від засудженого, і від МВС. Касаційну скаргу представника міністерства задоволено частково.

Як зазначила Адвокатська дорадча група, яка представляла інтереси потерпілого, МВС як державний орган відтепер визнано належним відповідачем у справах, де шкоду заподіяли беркутівці під час Революції гідності.

“Це дуже важливо, оскільки рішення Великої Палати прямо впливають на загальну практику, яку застосовуватимуть інші суди в аналогічних справах”, — наголосили в організації.

Рішення має прецедентний характер – висновки Великої Палати є обов’язковим орієнтиром для всіх судів України при розгляді подібних позовів. Адвокатська дорадча група очікує на повний текст рішення для детального аналізу.

Сергій Марченко — колишній заступник командира кримського підрозділу “Беркут”, який обіймав посаду начальника штабу. Вирок щодо нього — 15 років позбавлення волі — ухвалив суд першої інстанції 4 березня 2024 року, а згодом підтвердив Київський апеляційний суд.

Суд встановив, що в ніч з 10-го на 11 грудня 2013 року під час штурму Майдану підрозділ під командуванням Марченка незаконно завдав тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості двадцятьом учасникам протестів. Ще вісьмох людей затримали, доставили до Шевченківського райвідділу міліції, однак згодом відпустили. Окрім відповідальності за злочини під час Майдану, суд дав правову оцінку державній зраді Марченка. Він після окупації Криму перейшов на бік Росії та працював у структурах окупаційної влади.

Справа розглядалась за спеціальною процедурою заочного провадження — in absentia — оскільки обвинувачений переховується на окупованому півострові.

Саме вирок у частині солідарного стягнення моральної шкоди з Марченка та МВС і став предметом касаційного оскарження з боку міністерства, що зрештою привело справу до Великої Палати.

Загалом варто зазначити, що питання відповідальності держави за дії її ж представників виходить далеко за межі подій Майдану. Йдеться про принципову правову позицію – чи несе МВС цивільну відповідальність за шкоду, яку заподіяли його працівники під час виконання службових обов’язків.

Це вже не перший прецедент у подібних справах. Раніше Верховний Суд ухвалив аналогічне рішення у справі беркутівців Ейсмонта та Мохоня, причетних до розгону Майдану 30 листопада 2013 року. Відповідно до нього держава в особі МВС та Головного управління Національної поліції зобов’язана солідарно з засудженими відшкодувати моральну шкоду потерпілим.

Попри це, у багатьох паралельних справах представники МВС досі заперечують проти участі міністерства як відповідача. Сьогоднішнє рішення Великої Палати, яке є обов’язковим для всіх судів, має усунути ці суперечності.

Представниця потерпілих у справах Майдану адвокатка Оксана Михалевич розцінює рішення як важливий сигнал про здатність держави визнавати власні помилки.

“Це рішення показує спроможність держави визнавати порушення прав своїх громадян руками представників держави та здатність компенсувати шкоду без залучення Європейського суду з прав людини”, — сказала вона.

За її словами, для потерпілих, які чекають справедливості вже понад одинадцять років, такі рішення важливі не лише як юридичний результат, а і як відновлення довіри до держави.

“Як громадянці України, мені жилося б трішки спокійніше від усвідомлення, що держава хоч і не завжди може забезпечити дотримання моїх прав, але здатна вчасно зрозуміти свою помилку та готова її виправляти”, — додала Михалевич.

Нагадаємо, зранку 20 лютого 2014 року були вбиті 48 протестувальників, ще понад 90 отримали вогнепальні поранення.

Через протиправні дії працівників органів внутрішніх справ 55 учасників мирного зібрання на майдані Незалежності в Києві дістали тілесні ушкодження різного ступеня тяжкості, більш ніж 300 учасників були змушені тікати із середмістя столиці й переховуватися в приміщенні Михайлівського собору. Ці події призвели до суспільно-політичної кризи, масових протестів проти чинного на той час політичного керівництва держави.

Читати також: “Справи Майдану: 12 років розслідувань, судових засідань і сотні закритих справ через термін давності”