У Києві близько 30 мозаїк мають статус об’єктів культурної спадщини

У Києві близько трьох десятків мозаїчних творів перебувають на обліку та входять до Державного реєстру нерухомих пам’яток або переліку об’єктів культурної спадщини.

Про це повідомив Департамент охорони культурної спадщини Київської міської державної адміністрації у відповіді на запит агентства Інтерфакс-Україна.

Фото: Тетяна Мячкова

Так, мозаїки, вітражі, керамічні панно, скульптури та інші твори давно стали частиною міського простору Києва. Останніми роками влада почала брати такі об’єкти під державну охорону.

Станом на початок березня 2026 року місто внесло до обліку близько 30 об’єктів монументального мистецтва.

До Державного реєстру нерухомих пам’яток України як пам’ятки місцевого значення внесли, зокрема, адміністративно-лабораторний корпус із мозаїкою “Перемога” на вулиці Юлії Здановської та панно “Квітучі сади” (“Україна молода”) на Дарницькому бульварі.

Окремі мозаїки внесли до переліку об’єктів культурної спадщини Києва. Серед них – панно “Творча праця” та “Охорона навколишнього середовища” на вулиці Андрія Малишка, комплекс “Людина та природа” на бульварі Лесі Українки, мозаїка “Рух” на бульварі Академіка Вернадського, а також ансамбль “Творчість” на бульварі Вацлава Гавела. До списку також увійшли панно “Наука” на вулиці Політехнічній, серія мозаїк на проспекті Берестейському, мозаїка “Українська пісня” на вулиці Богдана Хмельницького та керамічні панно Будинку національних творчих колективів України на бульварі Тараса Шевченка.

Фото: Тетяна Мячкова

Водночас одне з панно на проспекті Берестейському не внесли до обліку окремо через наявність радянської символіки, однак воно залишається частиною ансамблю.

У департаменті також зазначили, що в травні 2024 року Київська міська рада ухвалила рішення про додаткові заходи для збереження монументально-декоративного мистецтва. На його виконання створили міжвідомчу робочу групу, яка формує перелік таких об’єктів і передає його на затвердження міській раді.

Дослідженням і вивченням цих об’єктів займається також підпорядкований департаменту Київський науково-методичний центр з охорони, реставрації та використання пам’яток.

На державному рівні увага до збереження мозаїк зросла ще 2021 року, коли Міністерство культури підписало меморандум про співпрацю з громадськими організаціями щодо збереження мистецтва та архітектури другої половини ХХ століття.

Наприкінці 2025 року заступниця міністра культури Анастасія Бондар зазначила, що ініціатива зі збереження мозаїк має виходити від громад, водночас міністерство готове разом із громадськими організаціями створити загальнонаціональну навчальну програму.

В інших регіонах також почали працювати над обліком і збереженням мозаїк. На початку лютого у Львівській області розпочали їхню інвентаризацію, а на початку березня в Житомирі створили робочу групу для збереження таких об’єктів.

Водночас у Донецькій області ситуація залишається складною. За даними обласного управління культури і туризму, станом на січень 2022 року там налічувалося 73 мозаїчні твори. Нині понад 50 з них перебувають на окупованих територіях або в зоні активних бойових дій, інші – поблизу цих районів.

Нагадаємо, що за чотири роки повномасштабної війни в Україні загинули 346 митців і 132 медійники. Росія зруйнувала або пошкодила тисячі об’єктів культурної спадщини та інфраструктури, викрала десятки тисяч музейних експонатів і завдала мільярдних збитків культурній сфері. Цілеспрямоване нищення культури стало одним з напрямів російської агресії проти України.