Комітет з прав людини підтримав законопроєкт, що дозволить політв’язням безкоштовних адвокатів-іноземців

Комітет з прав людини рекомендував Комітету з правової політики підтримати законопроєкт №2056, який передбачає безоплатну вторинну правову допомогу для осіб, незаконно позбавлених особистої свободи з політичних мотивів. 

Про це повідомляє кореспондент Центру прав людини ZMINA. 

Законопроєкт вносить зміни до Закону “Про безоплатну правову допомогу”. Він пропонує відшкодовувати політв’язням вторинну правову допомогу та визнає суб’єктами надання безоплатної вторинної правової допомоги адвокатів інших країн. Такі захисники можуть бути не занесені до Реєстру адвокатів України. 

Член комітету Тарас Тарасенко звернув увагу, що законопроєкт не розкриває терміна: “Особа, позбавлена особистої свободи з політичних мотивів унаслідок дій незаконних збройних формувань окупаційної адміністрації та/або органів влади Російської Федерації на тимчасово окупованих територіях України та на території держави-агресора”. Це, на його переконання, може призвести до проблем у застосуванні закону на практиці. Окрім цього, неоднозначно може тлумачитися словосполучення “з політичних мотивів”. 

“Документ пропонує, щоб Кабмін визначав особливості надання такої допомоги. З одного боку, виконавча влада оперативніше регулюватиме такі питання, але, з іншого боку, термін “особливості” можна тлумачити широко. Потрібно краще прописати, що автори розуміють під словом “особливості”, який порядок та межі надання правової допомоги та її оплати”, – сказав Тарас Тарасенко.   

Омбудсман Людмила Денісова та держсекретар Міністерства у справах ветеранів, тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб Людмила Дараган попросили комітет підтримати документ попри його недоліки. 

“Безумовно, законопроєкт потребує доопрацювання. Але в нього важлива мета. Правової допомоги й оплати роботи російських адвокатів потребують 89 ув’язнених кримських татар. Зараз рідні самостійно шукають гроші, щоб оплатити юридичну допомогу”, – сказала Уповноважена Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова. 

Правозахисниця Української Гельсінської спілки з прав людини Олена Семьоркіна сумнівається, що цей закон працюватиме, зокрема через відсутність чіткого визначення “осіб, позбавлених волі з політичних мотивів та через збройний конфлікт”. 

“Якщо не буде цього визначення, закон не буде працювати не лише в питанні безоплатної правової допомоги, а й у соціальному захисті”, – пояснила вона. 

Водночас вона нагадала, що українські адвокати не можуть працювати на території Росії та тимчасово окупованих територіях. Там можуть працювати захисники з російськими свідоцтвами адвоката. Вона повідомила, що МЗС України та Міністерство юстиції підготували зміни до урядової постанови, що вирішує питання оплати іноземним адвокатам. 

“Ці правовідносини не мають відбуватися через закон про безоплатну допомогу. Цей законопроєкт не вирішує питання. Він просто затягне процес. Натомість ми мали б підтримати зміни до постанови Кабміну, який терміново регулює це питання без зволікань”, – сказала правозахисниця.

Комітет з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій у Донецькій, Луганській областях та Автономної Республіки Крим, міста Севастополя, національних меншин і міжнаціональних відносин одноголосно підтримав документ.