Росія ускладнює виїзд українських дітей з окупованих територій новими паспортними обмеженнями
Російська Федерація запроваджує нові норми, які ускладнюють виїзд українських дітей до 14 років з окупованих територій. Країна-агресор буде вимагати від них закордонні паспорти замість свідоцтв про народження для подорожей до Білорусі – основного маршруту повернення в Україну. Москва готова випускати нелояльних дорослих, але всіляко намагається залишити в зоні впливу українських дітей, створюючи додаткові бюрократичні перешкоди для їх виїзду.
Про це в програмі “Радіо свобода” “Новини Приазов’я” розповіла директорка з адвокаціїї Центру прав людини ZMINA Альона Луньова.
Напередодні ZMINA повідомляла, що очільник Кремля Росії Володимир Путін підписав закон, що змінює правила перетину кордону для дітей віком до 14 років: з 20 січня 2026 року для подорожей неповнолітнім буде потрібний закордонний паспорт. Відповідні поправки 23 липня ухвалила Державна дума країни-агресора.
У всупереч міжнародному праву Російська Федерація включила тимчасово окуповані території України до складу своєї країни та буде поширювати нову російську норму на українських дітей в окупації.
Правозахисники занепокоєні діями Москви.
Директорка з адвокаціїї Центру прав людини ZMINA Альона Луньова пояснила, що наразі діти можуть подорожувати в декілька країн за свідоцтвом про народження, зокрема в Білорусь.
Альона Луньова“Нас це дуже хвилює, тому що якраз через Білорусь здебільшого і відбувається вивіз дітей з території РФ, оскільки той єдиний пункт пропуску гуманітарний, який існував через кордон РФ з Україною, закритий ще з серпня минулого року. Тож зараз діти повертаються здебільшого, якщо мова не йде про повернення через обміни, а через посередництво інших країн, через територію Білорусі, це найкоротший, найдешевший шлях. Якщо в Білорусь можна буде виїжджати тільки за закордонним паспортом, це точно ускладнить виїзд дітей до 14 років”, – розповіла вона.
У правозахисній організації нагадують, що діти та підлітки до 18 років наразі можуть виїжджати з Росії тільки у супроводі дорослих. Закордонний паспорт дитині теоретично можна оформити від народження, утім, родині потрібно витратити на це час та кошти.
“Це може коштувати декілька тисяч рублів. Потрібно чекати та збирати інші документи. Наприклад, якщо це свідоцтво про народження дитини, і з ним можна виїжджати зараз, то потім закордонний паспорт не можеш отримати без реєстрації місця проживання дитини. Тобто це бюрократична, довга процедура, яка ускладнюється якраз через те, що не всі діти на окупованих територіях можуть і не всі батьки захочуть і зможуть отримати російський закордонний паспорт”, – зауважила правозахисниця.
Нововведення, на думку Альони Луньової, показує, що російська влада готова випускати нелояльних дорослих. Проте всіляко намагається залишити в зоні впливу українських дітей.
Правозахисниця пояснила, що якщо дитина українська залишається на окупованій території, вона є в системі неформальної освіти.
“Дуже вірогідно, що через декілька років, коли вона закінчить школу, вона буде з такими промитими мізками і буде лояльною до російської влади. Це фактично створення лояльної російській владі маси, яку через декілька років можна буде мобілізувати, забрати на фронт і вбити в несправедливій війні, будь-якій, де Росія цю війну веде. Тому, я думаю, що якраз дорослі, які вже сформовані і на яких Росія не може вплинути через пропаганду, Росію не цікавлять і їм можуть не заважати виїжджати з території, що є окупована. А діти її цікавлять, тому що в Росії також є проблеми з демографією”, – наголосила вона.
Співзасновник організації Humanity, яка безплатно допомагає виїхати з окупованих територій, Стефан Воронцов розповів “Радіо Свобода”, що останнім часом ускладнився шлях і для дорослих українців, які повертаються з окупованої території.
Раніше вони могли обрати автомобільний маршрут через Білорусь і країни Європейського Союзу. Проте від середини липня Польща і країни Балтії припинили пропускати українців, які не мають біометричного закордонного паспорта.
Стефан Воронцов“Естонці напряму кажуть, що українці, які отримали російський паспорт на тимчасово окупованих територіях, жили якийсь час в Росії, є “загрозою національній безпеці” для Естонії. У них було понад три роки, щоб виїхати в Європу, не маючи біометрії. Поляки і європейці взагалі пішли на поступки, бо це не в їхніх правилах пускати без біометрії. Три роки вони дали, щоб хто хотів, хто не мав паспорта закордонного, той виїхав”, — сказав Стефан Воронцов.
“Зараз, в принципі, цілком логічне справедливе рішення з їхнього боку – не впускати людей, які потенційно можуть бути завербовані РФ. Це створило черги, багато людей про це не знають, це ніде не транслюється, що змінилися правила. Тому люди, які готувалися раніше і їдуть, думають, що все буде як раніше, а на кордоні їх чекає сюрприз, їх просто не пропускають. Тобто ще навіть немає якоїсь офіційної інформації, просто ми знаємо, що по факту не впускають в ЄС без біометрії й відправляють всіх в Україну”, – додав він.
МЗС України наголошує на необхідності дотримання чинних правил перетину кордону для громадян, які виїжджають з окупованих територій. Важливо мати при собі дійсний закордонний паспорт та інші необхідні документи для перетину кордону. МЗС рекомендує громадянам, які виїжджають з окупованих територій, заздалегідь ознайомитися з актуальними правилами перетину кордону та мати при собі всі необхідні документи.
Тепер українцям без біометричного паспорта відкритий лише один шлях повернення – через КПП “Мокрани–Доманове” на кордоні Білорусі й України. Волонтер пояснює, як працює цей пункт пропуску.
“Це піший перехід, півтора кілометра сірої зони, там доволі безпечно, бо там немає бойових дій, але є бездоріжжя, протитанковий рів. Попри це, навіть маломобільні люди проїжджають, візочок можна проштовхнути. Ну тепер, якщо хтось маломобільний, то не обовʼязково йти півтора кілометра пішки, просто з того боку допоможуть до середини сірої зони довести, і з нашого боку теж на середині сірої зони зустрінуть і вже нададуть допомогу на території України”, – розповів Воронцов.
За його словами, нещодавно для українців, які не брали в окупації російські паспорти, зʼявилося нове вікно можливостей.
У березні розшукуваний Міжнародним кримінальним судом Володимир Путін підписав указ, за яким іноземці мають до 10 вересня або “легалізуватися” на території РФ, або виїхати. Усупереч міжнародному праву Москва поширила цю норму і на жителів окупованих територій з українськими паспортами.
“Раніше було так, що треба було мати тільки російський паспорт, щоб виїхати на територію Росії й виїхати взагалі з окупації. Росіяни зараз вже третій місяць як дали таке віконце перед законом 10 вересня про “легалізацію українців” на тимчасово окупованих територіях. Українці, які довго чекали на ЗСУ, не брали російський паспорт. Ну різні причини є, чому люди не брали цей паспорт. В них є шанс тепер виїхати без російського паспорта в Білорусь і там заїхати в Україну. Але якщо є російський паспорт, це все не страшно. Навпаки, буде легше виїхати до Білорусі, бо будуть виїжджати як росіянин. Тобто буде менше питань про те, чому не отримував російський паспорт”, – пояснює волонтер.
Можуть бути також випадки, коли у людини на руках є російський паспорт, але немає українського. Наприклад, документ загубили.
Директорка громадської організації “Донбас SOS” Віолета Артемчук розповідає: раніше білоруські прикордонники випускали неповнолітніх українців на батьківщину за свідоцтвами про народження або дорослих громадян за ксерокопіями паспортів. Тепер відправляють до українського посольства робити посвідчення особи на повернення в Україну.
Віолета Артемчук“Це не новий документ. Завжди, коли людина їхала відпочивати і втрачала документи, можна було звернутися до посольства, видавали цей документ з фотокарткою, перевіряли по базах. За 5 днів цю посвідку, якщо у тебе був паспорт, і є дані про тебе в базах, тобі мають видати”, – розповідає директорка “Донбас SOS”.
Складніше в цьому процесі молодим українцям з окупованих територій, в яких не було українських паспортів. Часто вони звертаються до консульства України в Республіці Білорусь або в Грузії, але їх не можуть знайти в базах даних і тому не можуть ідентифікувати як українців.
Віолета Артемчук нагадує, що молодь могла 11 років прожити в окупації і паспорт не отримувати.
“Все, що в них є – їхнє свідоцтво про народження без фотокартки. В кого є, в кого немає копії паспортів батьків, в яких він або вона вписаний, чи не вписаний. Але у всіх у них є паспорти Російської Федерації. Я не кажу про їхнє визнання, але можна це брати до уваги при ідентифікації. От є паспорт, там є фотографія, там є місце народження. Не офіційно, але можна брати до уваги при ідентифікації. Я не впевнена, що всі люди два місяці можуть прожити в чужій країні, не в усіх є кошти на тривале перебування там. А таким чином можна спростити їм процедуру потрапляння в Україну”, – вважає Артемчук.
За її словами, українці часто мусять чекати по кілька місяців у Мінську або Тбілісі, доки отримають посвідчення на повернення.
Приміщення, у якому перебувають українці у буферній зоні на грузинському кордоніТому правозахисники кажуть: у людей в окупації має бути можливість завчасно звернутися до посольств.
Зокрема, до умовного виїзду з окупації, звернутися з онлайн-листом до українського консульства з поясненням про свою особу, наявність та відсутність певних документів, а також вказати приблизну дату та маршрут свого виїзду з ТОТ.
“Консульство розглядає ці документи, і далі зі мною листується. І поки документи готуються, я умовно проживаю у себе вдома, хоч і в окупації. І коли цей документ буде готовий – посвідчення на повернення або в ньому буде відмовлено, таке також буває, що не можуть ідентифікувати, тоді вже треба все робити через суд. Але я не поневіряюсь по світах, умовно кажучи. Мені здається, це було б покращенням”, – зауважила правозахисниця.
Як розповідає співзасновник організації HUMANITY Стефан Воронцов, звернення на виїзд з окупованих територій надходять постійно. Щотижня вдається вивезти одну або дві групи людей. Найважче зараз виїхати чоловікам призовного віку. Російські силовики не випускають їх, а за день-два після спроби залишити ТОТ надсилають повістки на службу в окупаційній армії.
