Верховна Рада ухвалила рішення про зупинку дії Оттавської конвенції в Україні (оновлено)
15 липня Верховна Рада ухвалила рішення щодо зупинки участі України в Оттавській конвенції, яка забороняє виробництво, зберігання та використання протипіхотних мін.
Про це повідомив народний депутат Олексій Гончаренко.
Фото: Судово-юридична газетаЗа відповідний законопроєкт проголосували 299 народних обранців.
Президент Володимир Зеленський затвердив вихід з конвенції 29 червня.
У Міністерстві закордонних справ наголосили, що з моменту ратифікації у 2005 році Україна дотримувалась умов договору. Водночас після початку збройної агресії з боку Росії у 2014 році, а згодом – повномасштабного вторгнення у 2022-му, РФ, не бувши стороною Оттавської конвенції, активно застосовувала протипіхотні міни.
У МЗС також пояснили, що рішення вийти з конвенції продиктоване поточними загрозами та необхідністю захисту державного суверенітету. Його визнали виправданим з огляду на обставини, які загрожують існуванню України як незалежної держави.
Україна зможе офіційно вийти з конвенції лише після закінчення повномасштабної війни. Про це йдеться у статті 20 документа: вихід набирає чинності після закінчення шести місяців від отримання повідомлення про вихід. Однак якщо на момент закінчення цього терміну держава-учасниця, яка заявила про вихід, залучена до збройного конфлікту, вихід набуде чинності лише після закінчення конфлікту.
Українські посадовці попри це переконують, що застосовувати протипіхотні міни українські військові зможуть через шість місяців.
Разом з цим, як стало відомо після аналізу документа, автори законопроєкту запропонували не вийти з конвенції, як це передбачає її стаття 20, а призупинити дію документа. Для цього посилаються на Віденську конвенцію, що регулює правила та звичаї дипломатичного права У статті 62 цієї конвенції йдеться: однією із підстав для виходу з міжнародного договору є докорінна зміна обставин
Нагадаємо, що раніше про аналогічні кроки щодо конвенції заявили Естонія, Латвія, Литва, Польща та Фінляндія.
Таке рішення ухвалили на тлі розмов про можливий напад Росії на одну з європейських країн. До прикладу, президент України Володимир Зеленський казав, що такий сценарій може справдитися вже наступного року.
