В Україні понад 200 тисяч людей мають складнощі з підтвердженням громадянства: як це можна виправити

В Україні 236 тисяч людей проживають під ризиком безгромадянства, без документів. Через невизначений статус вони не можуть реалізувати свої права на освіту, безоплатну медицину, банківські послуги, зареєструвати сімейний стан.

Про причини такої ситуації розповіли правозахисники під час обговорення на тему  “Коли тебе не існує: як безгромадянство руйнує життя людей” на дискусії в межах фестивалю Docudays UA 11 червня у Києві, передає ZMINA.

Фото: Докудейз/Аня Солі

Під час заходу відбувся показ документального фільму про Андрія Лі, який прожив без документів в Україні понад 30 років, з 17-річного віку. Чоловік лише нещодавно зміг оформити посвідку на постійне проживання та отримав можливість записатися до лікаря і скористатися послугами банку.

В Україні проблема безгромадянства має декілька основних причин, розповіла Софія Кордонець, керівниця напряму допомоги біженцям, шукачам захисту та особам без громадянства БФ “Право на захист”. Фонд багато років допомагає розв’язувати питання з документами людям без громадянства.

“Перше – адміністративні законодавчі перепони у підтверджені належності до громадянства України громадянами колишнього Радянського Союзу. Також в Україні досить багато ромів, які ніколи не мали документів – через маргіналізацію, дискримінацію, розпад Радянського Союзу та відсутність документів у батьків, дідусів-бабусь”, – пояснила експертка.

За її словами, з початку війни у 2014 році проблема безгромадянства суттєво погіршилася, тому що в Україні не були оцифровані бази Державної міграційної служби (ДМС).

“Усі архіви паспортів, які були на окупованих територіях Донецької, Луганської областей та Криму, залишились там або можливо були знищені. В будь-якому разі в нашої держави немає доступу до цих баз. В тому числі й інші бази є недоступними. Тобто підтвердити приналежність до громадянства країни та відновити паспорт громадянина України людям з окупованих територій, починаючи з 2014 року, досить складно, а інколи й неможливо”, – зазначила Софія Кордонець.

Також експертка звернула увагу, що вже народжуються діти, батьки яких можливо загубили або не мали документів, їх реєстрація ускладнюється. Це призводить до більших викликів у документуванні, підтвердження належності до громадянства, а отже, до ризику безгромадянства.

За даними дослідження БФ “Право на захист”, в Україні живуть приблизно 236 тисяч людей, які мають складнощі з підтвердженням громадянства, тобто з паспортом.

“А отже, якщо людина не може підтвердити належність до громадянства України, то вона є під ризиком безгромадянства. Насправді точну цифру кількості осіб без громадянства й осіб під ризиком безгромадянства сказати досить важко, бо через відсутність будь-яких документів у людей не можемо говорити про їх точну кількість”, – додала вона.

Наразі БФ “Право на захист” працює зі справами близько 2 тисяч осіб у 10 регіонах України. Юристи та адвокати фонду займаються супроводом людей без громадянства і під ризиком безгромадянства в Державній міграційній службі та інших органах державної влади для того, щоб підтвердити належність до громадянства України або, якщо це неможливо, отримати статус особи без громадянства та відповідні посвідки.

Кожна така справа вирішується від 2 до 5 років, але найлегші вирішилися за рік, розповіла Софія Кордонець. Були справи, які вдалося вирішити лише через 7 років.

“Одним з можливих шляхів розв’язання цього питання є процедура визнання особою без громадянства. Вона почала діяти у 2021 році саме для тих випадків, коли людина не може підтвердити приналежність до громадянства іншої держави”, – зауважила експертка.

Така процедура триває від 6 місяців до 1 року для того, щоб визначити статус особи без громадянства.

“Документа особи без громадянства не існує. Людина після отримання статусу має звернутися до Державної міграційної служби й отримати посвідку на тимчасове проживання. Хоча це люди, які переважно проживають на території України десятки років або навіть все своє життя”,– зазначила вона.

Посвідка на тимчасове проживання видається на один рік, після цього людина має знов подаватися на отримання такої посвідки. Лише після трьох років безперервного проживання в країні з дня визнання людини особою без громадянства вона може отримати посвідку на постійне проживання.

“Посвідка на постійне проживання дає доступ майже до всіх прав, як у громадянина України, окрім виборчого. Після цього людина може продовжити жити вже з правами на території України, або йти на шляху до отримання громадянства України”, – пояснила Софія Кордонець.

Отримати громадянство України також нелегко. Зокрема, є вимога скласти іспит на знання української мови, історії та Конституції України, що коштує 18 тисяч гривень. Водночас програм підготовки до таких екзаменів в Україні немає.

За словами Софії Кордонець, чинні процедури для людей без громадянства непогані, але треба, щоб їх дотримувались. Також вона наголосила, що дуже важливо, щоб діти, які народжуються на території України, якщо вони будуть особами без громадянства, мали можливість отримувати громадянство України відразу.

Фото: Докудейз/Аня Солі

Україна є учасницею двох конвенцій ООН – Конвенції про статус осіб без громадянства (про статус апатридів) і Конвенції про скорочення безгромадянства, учасниці якої зобов’язалися активно сприяти тому, щоб люди набували громадянство, звернув увагу правозахисник Максим Буткевич. Тож, на його думку, таких перепон для людей без громадянства з правової точки зору бути не повинно:

“У нас є люди, які хочуть набути громадянство, мають на це формальні підстави, у нас є держава, яка зобов’язалася їм допомагати, а у фіналі ми маємо “ні”. Чому? На жаль, у багатьох питаннях позиція Державної міграційної служби уособлює певний погляд на тематику міграції, належності, спільноти: хто наші, хто не наші, хто нам потрібні й чому”.  

На думку правозахисника, Державна міграційна служба часто себе ідентифікує як структура, яка забезпечує державну безпеку. Через це не пом’якшуються міграційні правила, до певного часу система притулку була дисфункціональною.

“Люди без громадянства – не єдина категорія, яка перебуває в цьому підвішеному статусі. У нас є люди з іншими громадянствами, невидима частина людей з громадянством РФ і Білорусі, які живуть тут дуже давно, члени родин, наприклад, але були змушені виїхати й не можуть повернутися поки що сюди, вони перетворилися на невидимі спільноти”, – звернув увагу Буткевич.

За його словами, добре, що до парламенту внесений законопроєкт про множинне громадянство.

“Тобто нарешті визнано, що це питання треба вирішувати, інша справа, що у правозахисних організацій до законопроєкту є багато питань. Треба змінити не окрему процедуру, рано чи пізно треба змусити державний апарат розвернути цю “машину”, щоб був інший ракурс сприйняття, щоб повага до людини була наріжним каменем”, – наголосив громадський діяч.

Раніше ZMINA писала, що в Україні десятки тисяч людей не можуть отримати документи. Йдеться про людей з ромської спільноти. Не маючи документів, вони повністю ізольовані від будь-якого суспільного життя в Україні. Це проблема, яку Україна не може розв’язати весь період своєї незалежності, звернув увагу Уповноважений ВР із прав людини.

Попри ратифікацію Європейської конвенції про громадянство та Конвенції про скорочення безгромадянства, положення яких зобов’язують державу надавати своє громадянство народженій на її території людині, яка в іншому разі була б апатридом, чинне законодавство України щодо набуття громадянства за народженням суперечить міжнародним зобов’язан­ням України, зазначається у Тіньовому звіті до розділу 23 “Правосуддя та фундаментальні права” Звіту Європейської комісії щодо України у 2023 році, який підготувала коаліція громадських організацій. Зокрема, станом на 2023 рік діти, народжені в Україні від людей, які не мають законних підстав для проживання в Україні, не мають права на набуття громадянства за народженням. Якщо вони не набувають іноземного громадянства, то стають особами без громадянства.