У виняткових випадках можна визнавати документи окупаційної влади – Верховний Суд
Колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду постановила, що документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання веде до серйозних порушень або обмеження прав громадян.
Про це повідомляє прес-служба суду.
Таке рішення суд ухвалив, розглядаючи адміністративну справу за позовом громадянина до Красноармійського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про скасування рішення щодо виплати пенсії.
“Позивач оскаржував рішення щодо відмови у призначенні пенсії за віком. Відповідач обґрунтував свою відмову тим, що, відповідно до наданих документів, страховий стаж позивача складає менше необхідних 15 років. До такого стажу відповідач не врахував частину періодів роботи позивача, оскільки вони підтверджуються архівними довідками, підписаними посадовими особами так званої “ДНР”, тож їх дійсність відповідач поставив під сумнів”, – розповіли у Верховному Суді.
Суд першої інстанції частково задовольнив позовні вимоги. Він скасував рішення про відмову в призначенні пенсії, зобов’язав відповідача повторно розглянути заяву та ухвалити рішення про призначення пенсії з урахуванням довідок, виданих на окупованій території. Апеляційний суд залишив без змін рішення суду першої інстанції, а тому відповідач намагався оскаржити їх у суді касаційної інстанції.
Утім, Верховний Суд відмовив у задоволенні скарги, посилаючись на статтю 62 Закону України “Про пенсійне забезпечення” та статтю 48 Кодексу законів про працю України, де йдеться про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
“За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Що стосується доводів відповідача, викладених у запереченні на позов, в апеляційній та касаційній скаргах, про те, що довідки, видані на тимчасово окупованій території, не можуть бути взяті до уваги, суди першої та апеляційної інстанцій обґрунтовано виходили з того, що до вказаних правовідносин застосуванню підлягають так звані “намібійські винятки” Міжнародного суду ООН: документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян”, – наголосили судді.
Згадали у своєму рішенні й практику ЄСПЛ, а саме у справах “Лоізіду проти Туреччини” (Loizidou v. Turkey), “Кіпр проти Туреччини” (Cyprus v. Turkey) та “Мозер проти Республіки Молдови та Росії” (Mozer v. the Republic of Moldova and Russia):
“Зобов’язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de facto органів та інститутів [окупаційної влади] далеке від абсолютного. <…> Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами, в тому числі й цим (ЄСПЛ). Вирішити інакше означало б зовсім позбавляти людей, що проживають на цій території, всіх їх прав щоразу, коли вони обговорюються в міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать”, – цитує рішення ЄСПЛ Верховний Суд.
Як відомо, на початку цього року Верховний Суд визнав незаконними перевірки переселенців для отримання соцвиплат. У травні минулого року ВС завершив розгляд зразкової справи щодо оскарження припинення виплати пенсії та її відновлення переселенцям. Він ухвалив рішення, згідно з яким задовольнив позовні вимоги в повному обсязі та зобов’язав відновити виплату пенсії пенсіонерці з квітня 2017 року. Після оприлюднення рішення управління Пенсійного фонду України подало апеляційну скаргу на рішення суду, але вже 4 вересня Велика палата суду відхилила подану апеляційну скаргу і залишила рішення без змін. Відтоді, за словами експертів, суди, які зупинили розгляд аналогічних (типових) справ, мали відновити провадження й ухвалити відповідні позитивні рішення. Проте досі експерти кажуть, що подання індивідуальних судових позовів є найефективнішим способом захисту прав переселенців у питанні виплати пенсії.
