За рік окупанти впустили на Бєлгородщину 38 бомб, якими збиралися бити по Україні – Washington Post

У період з квітня 2023 року по квітень 2024-го щонайменше 38 російських крилатих бомб, якими окупанти атакували Україну, впали на Бєлгородську область Росії.

Про це пише Washington Post, посилаючись на “внутрішній російський документ”.

Фото: Euronews

Більшість з цих бомб не здетонувала. Їх знаходили цивільні особи, такі як лісники, фермери та жителі сіл біля Бєлгорода. У багатьох випадках російське Міністерство оборони не знало, коли саме ці бомби були запущені, тому деякі з них могли лежати там кілька днів.

Згідно з документом, щонайменше чотири бомби впали в самому Бєлгороді, ще сім були знайдені на його околицях. Найбільше бомб – одинадцять – впали в прикордонному районі Грайворона, де частину з них не вдалося забрати через “складну оперативну ситуацію”.

Washington Post повідомляє, що документ перехопила українська розвідка і передала журналістам. Там міститься електронна таблиця інцидентів, а також надзвичайні укази щодо ліквідації бомб та евакуації. Ці укази, ймовірно, створило бєлгородське міське управління з надзвичайних ситуацій.

Російське видання Astra підтвердило, що багато інцидентів, описаних у документі, збігаються з інформацією від місцевих органів влади та повідомленнями в місцевих ЗМІ. Свідки, згадані в документі, є місцевими жителями.

За власними підрахунками Astra, Росія випадково скинула понад сотню бомб на свою територію, а також на окуповані райони на Сході України протягом останніх чотирьох місяців.

Нагадаємо, що 24 січня цього року у Бєлгородській області РФ впав російський військово-транспортний літак Іл-76. Усі, хто перебував на борту, загинули. За однією з версій, цей літак міг перевозити ракети С-300, однак у РФ заявляють, що на борту були українські військовополонені. Офіційно росіяни не публікували списку нібито тих, кого готували до обміну, водночас вже опублікували імена членів екіпажу.

Українські розвідники підтверджували, що 24 січня дійсно мав відбутися обмін полоненими між Росією та Україною, але цього не сталося. Після падіння літака представник головного управління розвідки Міноборони Андрій Юсов заявив, що до моргу в Бєлгороді доставили лише п’ять тіл. Великої кількості тіл не було видно й на роликах, які публікували з місяця трощі. 

Військові аналітики припускають, що атаку Росія використовує, щоб посіяти в Україні невдоволення, а також зупинити міжнародну допомогу. Це узгоджується з іншими російськими інформаційними зусиллями, що мають цю ж мету.

Правова аналітикиня Центру прав людини ZMINA Онисія Синюк звертала увагу, що якщо військовополонених дійсно перевозили на військовому літаку та ще й, можливо, зі зброєю, то це може бути порушенням статті 46 Третьої Женевської конвенції. Безпека військовополонених на будь-якому етапі їхнього полону – це відповідальність держави, що тримає в полоні.

Секретар Ради національної безпеки й оборони вважає, що на борту літака не було українських військовополонених.