Українські суди ухвалили щонайменше 1 561 вирок у кримінальних справах про колабораціонізм

Станом на 21 травня 2024 року Єдиний реєстр судових рішень містить 1 561 вирок у кримінальних справах про колабораціонізм.

Про це повідомила правова аналітикиня Центру прав людини ZMINA Онисія Синюк.

Онисія Синюк

Кількість вироків у цій категорії кримінальних справ збільшилась удвічі в порівнянні з даними станом на 15 вересня 2023 року, коли в Єдиному реєстрі судових рішень було 788 вироків. 

Правозахисниця звернула увагу, що влада досі не усунула недоліки в законодавстві про колабораційну діяльність. 

Вона висловила сумнів, що таке законодавство без аналізу та врахування впливу скоєного діяння на національну безпеку не відповідає досягненню справедливості в цій категорії кримінальних справ. 

Правоохоронці послуговуються формулюванням про “взаємодію з державою-агресором”, “підтримку” або “реалізацію рішень окупаційної влади”. Утім, це занадто широкі формулювання, які важко зрозуміти як тим, на кого вони спрямовані, так і тим, хто розслідує такі справи, пояснює Онисія Синюк. . 

“Під таке формулювання можуть підпадати будь-які діяння: від участі в організації незаконного “референдуму” на тимчасово окупованій території до продовження роботи комунальних працівників, без яких життя в окупації було б неможливе. А той факт, що формулювання не конкретизує, що такі дії мають містити умисел на шкоду державі та призводити до негативних наслідків, дозволяє підтягнути під це формулювання, знову ж таки, будь-яку діяльність”, – сказала правозахисниця.

У приклад вона навела вирок Галицького районного суду міста Львова, який заочно засудив пожежника у тимчасово окупованій Волновасі, що на Донеччині, за ч. 7 ст. 111-1 (колабораційна діяльність) і призначив покарання у 15 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати будь-які посади в органах державної влади, строком на 15 років. Суд також конфіскував все майно чоловіка.

Обвинувачуваний пожежник незаконного “Пожежно-рятувального загону м. Волноваха Міністерства у справах цивільного захисту, надзвичайних ситуацій та ліквідації наслідків стихійних лих донецької народної республіки” Микола Бридня

Наразі в Єдиному реєстрі судових рішень містяться лише два виправдувальних вироки за цими статтями, що набрали чинності. Один за статтею щодо колабораційної діяльності, другий щодо пособництва державі-агресору. Обидва виправдовувальних рішення судів ґрунтувалися на тому, що докази, які слідчі зібрали під час досудового розслідування, були неналежними та недостатніми.  

На думку Онисії Синюк, така незначна кількість виправдувальних рішень є тривожним сигналом і ставить під сумнів справедливість застосування цих норм на практиці.

Правозахисниця також звернула увагу, що в цій категорії кримінальних справ є проблема належного забезпечення принципу змагальності. Інколи кримінальні справи розглядаються, коли на лаві підсудних немає обвинуваченого, а адвокат мусить спиратися на своє уявлення про позицію клієнта, бо в нього немає можливості провести з ним консультацію. Отже, суд також виконує мінімально необхідні дії в цих справах.

Крім того, суди не досліджують додатково індивідуальні обставини в кримінальних справах про публічні висловлювання. Судді приймають висновки лінгвістичної експертизи такими, які вони є. Якщо експерт напише у висновку, що те чи інші висловлювання містить склад злочину, то суд автоматично це приймає. 

Онисія Синюк додала, що левова частка справ розглядається in absentiaі Заочно або ж укладаються угоди про визнання винуватості. Утім, якщо таку угоду укладено або якщо справа розглядалася заочно, в обвинувачених немає можливості оскаржити це рішення. Відповідно, практика формується лише в судах першої інстанції та не оскаржується.

Вона переконана, що після звільнення нових територій кількість кримінальних справ про колабораційну діяльність зростатиме, особливо на тих територіях, які були окуповані понад 10 років. А з тим, як виписано нині законодавство, під нього підпадуть, по суті, всі жителі цих територій. 

Правозахисниця наполягає, що законодавство про колабораційну діяльність необхідно переосмислити та вдосконалити.

Напередодні антикорупційний центр NGL.media, проаналізувавши вироки в Єдиному реєстрі судових рішень за останні два роки, дійшов висновку, що низка судових рішень у справах про колабораціонізм порушує гуманітарне право, а деякі вироки передбачають неспівмірні покарання.

Фокус-групові дискусії в деокупованих громадах Харківської, Херсонської та Миколаївської областей від Школи політичної аналітики НаУКМА показали, що в українців високий запит на справедливість у справах про колабораціонізм. Експерти прогнозують, що з часом він тільки зростатиме.

Водночас голова Кримської правозахисної групи та координаторка Експертної мережі Міжнародної Кримської платформи Ольга Скрипник під час Coalition Talks висловила переконання, що справи про колабораціонізм є викликом для держави.

Правозахисниця констатувала, що наразі відомі приклади кримінальних справ, які загрожують успішній реінтеграції звільнених територій. Вона вважає, що від належного унормування законодавства про колабораціонізм залежатиме, як швидко Україна налагодить життєдіяльність на цих територіях.