Жарти про переселенців в новорічному випуску “Кварталу 95”: Комісія з журналістської етики виступила із заявою
Комісія з журналістської етики (КЖЕ) зробила заяву щодо жартів про переселенку з окупованого Скадовська в новорічному випуску “Кварталу 95”.
Заява оприлюднена на сайті КЖЕ.
Скаргу на телеканал “1+1” через номер “Кварталу” до КЖЕ направила головна редакторка херсонського онлайн-видання “Кавун.City” Євгенія Вірлич. На її думку, він містив дискримінацію жителів південної та східної України за ознакою мови, а також дискримінацію жінок.
У відповідь КЖЕ виступила із заявою, наголосивши на тому, що комісія не відмовляє медіа у свободі вибору тематики для жартів, але закликає їх ретельніше працювати з досвідами аудиторії, щоб не спричинити додаткової ретравматизації тих, хто може впізнати себе серед героїв скетчів чи сценок.
Комісія привітала намір “1+1” видалити дискримінаційний скетч з ютубу, а також перемонтувати весь випуск попри те, що це сталося після суспільної реакції. Хоча відео на момент заяви перебувало у відкритому доступі, це вказує на усвідомлення телеканалом шкідливих наслідків, до якого може призвести поширення цього відео в майбутньому, підкреслили в КЖЕ.
“Втім, така реакція контрастує з реакцією колективу творців шоу, які апелюють до “роздування зради на рівному місці” та гри на руку ворогові, що перекидає відповідальність за потенційне порушення на аудиторію”, – уточнили в комісії.
У заяві КЖЕ йдеться про те, що гумористичні шоу, які створювалися протягом української незалежності, стали одним з неодмінних аспектів новорічних та різдвяних святкувань для частини української аудиторії. Жарти в них зазвичай стосувалися широкого спектра тем – від політичної сатири до висміювання мовних, регіональних, релігійних та етнічних ознак населення.
“Іншування в цих шоу могло стосуватися будь-кого, незалежно від їх статусу в суспільстві. І хоча на початках розвитку цього жанру ще в 1990-х така сміливість могла видаватися ознакою нецензурованості та свідченням свободи мистецької діяльності, етичні норми та розвиток суспільного договору призвели до сприйняття частини тем для гумору такими, що потребують ретельного підходу зі сторони авторів”, – пояснили в КЖЕ.
Попри неодноразові скандали, пов’язані з поширенням дискримінаційних тез, такі шоу як “Квартал 95”, “Дизель Шоу” та інші продовжують створювати контент за старими лекалами навіть в умовах повномасштабного вторгнення РФ, наголосили в комісії.
Моніторинги медійних громадських організацій неодноразово вказували на гумор, що може спричиняти дискримінацію внутрішньо переміщених осіб та громадян, що перебувають на тимчасово окупованих територіях, мізогінію та пропаганду алкоголізму, а також сексизм та расизм.
У пункті 15 Кодексу етики українського журналіста наголошується на тому, що ніхто не може бути дискримінований через стать, мову, расу, релігію, національне, регіональне чи соціальне походження або політичні уподобання. Він також вимагає уникати вживання образливих висловів та ненормативної лексики.
“Комісія свідома того, що лінія між гумором і висміюванням певного явища з одного боку, та дискримінацією і мовою ворожнечі з іншого боку є дуже тонкою. Зрештою свобода вираження поглядів захищає не лише інформацію чи ідеї, які сприймаються позитивно або розглядаються як необразливі чи залишають аудиторію байдужою, а й ідеї, які ображають, шокують або турбують”, – уточнюється в заяві.
Водночас, на думку членів комісії, важливими елементами при аналізі здатності певного гумору спричинити дискримінацію є контекст висловлювання та обсяг його поширення. Тому загальнонаціональні телеканали, що мають найбільшу аудиторію, мають бути свідомими того, що їхні ефіри мають чи не найбільший вплив на формування суспільної думки, на відміну від контенту, до якого споживачі отримують доступ за власним бажанням на онлайн-платформах.
Великі медіа, що мають значні ресурси для проведення передвипускової експертизи матеріалів, мають проявляти особливу уважність до можливих проявів дискримінаційного гумору та вживати всіх застережних заходів для того, аби уникнути дискримінації та стереотипізації вразливих груп в ефірах, вважають в КЖЕ.
“Гумор не має сприяти вкоріненню певних, часто хибних, стереотипів щодо представників певних груп та таврувати їх меншовартісними. В минулому цей прийом широко використовувався в продуктах, орієнтованих на декілька ринків водночас (український, російський, ринок так званої СНД), та призвів не лише до спрощеного розуміння етнополітичної ситуації в багатьох країнах, а й нормалізував для значної кількості українського населення відчуття неповноцінності власної культури”, – заявили в КЖЕ.
Аналізуючи сцену з переселенкою зі Скадовська, члени комісії зауважили, що аргументи авторів щодо їх бажання показати, що “ніколи не пізно вчитися говорити українською, навіть якщо ти до цього нею не розмовляв”, можуть видаватися прийнятними. Втім, гіперболізація мовних особливостей видається надмірною і неприродною. У комісії зазначили, що рівень такого “гумору” досягає рівня “азірівки”, що має “негативну конотацію в українському суспільстві та пов’язується з певним історичним періодом та постатями, діяльність яких призвела до триваючої війни».
На переконання комісії, вимоги професійної етики мають поширюватися і на розважальний контент, що створюється задля задоволення потреб медіаспоживачів. Аби забезпечити це, КЖЕ рекомендує медіа:
- не розділяти українців на “ми” і “вони”, особливо в часи війни, сприяючи вкоріненню стереотипів, які розпалюють ворожнечу та формують упереджене негативне ставлення до певної групи людей;
- залучати до створення гумористичного продукту представників дискримінованих груп та/або правозахисників для зменшення ризиків створення дискримінаційного контенту;
- відходити від створення контенту, у якому нормалізована стигматизація певних соціальних груп, навіть попри потенційне бажання певної частини аудиторії медіа його отримувати;
- розробити та впровадити системні заходи для створення недискримінаційного контенту в телешоу, наприклад, наявність відділу чи спеціаліста з толерантності та інклюзії, щорічне проходження працівниками медіа тренінгів з недискримінації та гендерної рівності, передбачити спеціальні ресурси на ці заходи, а також регулярно здійснювати систематичний огляд та звітність щодо їх виконання, розробити та впровадити політики рівності й недискримінації в контенті та редакції;
- пам’ятати про важливу роль медіа у формуванні навичок медіаспоживання та виховання власної аудиторії, зокрема, у сфері сприяння толерантності у суспільстві.
Повністю заяву КЖЕ можна прочитати тут.
Нагадаємо, що в новорічному випуску програми “Єдиний Квартал 2024” творці показали номер про переселенку з нині окупованого Росією Скадовська. Номер обурив мешканців міста й мера, який висловив сподівання, що режисерам та сценаристам “вистачить сили перепросити”.
Творці шоу не вперше потрапляють у скандали через недоречні та образливі жарти в новорічну ніч, наприклад у 2018-му “жартували” про гомосексуальність та трансгендерність. Невдовзі після обурення громадськості телеканалу 1+1 довелося двічі перепрошувати за показ номера.