Вступну кампанію в Криму провалено – експерти

Кримські випускники не можуть навчатися в українських вишах через складнощі процедури вступу та відсутність доступної інформації.

Про це повідомляє кореспондент Центру інформації про права людини.

На думку Інни Совсун, першого заступника Міністра освіти, єдина можливість для кримчан вступити до українських вишів  – це прикріплення до шкіл на Миколаївщині, Херсонщині, складання іспитів екстерном та ЗНО.

“Дитина має поїхати до іншої місцевості. В такому віці це взагалі зробити складно – людина ще нездатна самостійно вирішувати свої побутові проблеми, а вона має навчатися в таких умовах”, – коментує Тарас Березовець, автор проекту Free Crimea.

За інформацією Міністерства освіти, станом на серпень 2015 року з 14,5 тисяч випускників Криму до українських вишів вступили 963 абітурієнти, 207 з них будуть навчатися за програмою “бакалавр”, 756 – “магістр”; 418 – за рахунок державного бюджету, 545 – за контрактом.

В 2014 році 8,5 тисяч студентів з Криму перевелися до українських вишів. В 2015 році міністерством такого механізму не запроваджено. МОН не приймає документи про освіту з символікою Криму та так званих “ДНР”/”ЛНР”. Таким чином, зараз в Україні не запроваджено процедуру вступу випускників, які проживають на окупованих територіях, до українських вишів. Ця проблема потребує системного вирішення.

“Постає питання, яким чином нам далі рухатися, – каже Олег Дерев’янко, заступник міністра освіти – керівник апарату. – Напевно, ситуація з Кримом – не на один рік і навіть не на п’ять. Нам потрібна певна гуманітарна стратегія, щоб нові покоління кримських дітей не були втрачені для України. Ми повинні приймати спеціальний закон стосовно Криму і дітей, які там залишились. Деякі з них зараз відчувають себе українцями. Це питання не є виключно політикою МОНу. Я вважаю, що процедура вступу має бути спрощена максимально“. 

До окупації навчання державною мовою у Криму охоплювало 7,3% учнів. Там було 7 українських шкіл у містах, жодної – у сільській місцевості. Після окупації з 586 кримських шкіл не залишилося жодної україномовної. Кількість годин викладання української мови в російськомовних школах Криму зменшилася приблизно в 10 разів. Українська мова викладається лише у деяких школах і виключно як факультатив. Переважну більшість вчителів української мови і літератури перекваліфіковано у вчителів російської мови і літератури.

Валентина Потапова, координатор освітніх програм Центру громадянської просвіти “Альменда”, каже, що знайти інформацію щодо вступу в українські виші майже неможливо, особливо для людей з сільської місцевості, але на сайті Міністерства освіти Криму опублікований документ “Особливий порядок вступу до вишів Російської Федерації для жителів Криму”, який детально роз’яснює це питання.

“У Криму зараз 191 тисяч учнів, вони, як громадяни України, мають право на освіту, і Україна має забезпечити це право своїм громадянам, – каже Валентина Потапова. – Ми пропонуємо створити систему дистанційної та онлайн-освіти. Ми розуміємо, що це технічно складно, але наша програма мінімум – створити хоча б механізм спрощеної дистанційної освіти. У нас дуже мало часу“.

“А поки – ми програли цю вступну кампанію“, – стверджує Валентина Потапова.

Міносвіти зараз шукає кошти на створення контенту для онлайн-освіти.

“Це потрібно не тільки для вирішення питань освіти жителів на окупованих територіях, це потрібно взагалі для країни”, – каже Олег Дерев’янко.

Міносвіти також розробляє державну цільову програму з надання певних пільг для дітей внутрішньо переміщених осіб та шукає кошти на цю програму, яка має передбачити деякі компенсації на навчання цій категорії громадян.

На думку Тараса Березовця, вирішити деякі питання допоможе перенесення Таврійського університету до Херсону – за прикладом перенесення Донецького національного університету до Вінниці.

Валентина Потапова також наголошує, що держава має проводити політику підтримки громадян, які залишились на окупованих територіях.

“Вони – не зрадники, вони – люди, які опинились у складній життєвій ситуації. Коли ми говоримо про кримську освіту, у нас не виникає конкретного образу дитини, про яку ми говоримо, – каже Валентина Потапова. – Нещодавно я розмовляла зі своїми учнями. Вони кажуть: “Нам було дуже приємно, коли наші друзі з усіх кутків України розмістили фотографії з прапорами на наших сторінках у соціальних мережах, з Говерли, з Києва. Ми відчуваємо, що ми тут не самі, нас не покинуто”.

Нагадаємо, експерти зазначали, що немає жодної ліцензійної освітньої програми на міністерському рівні, яка була б спрямована на навчання дітей Криму.