У Польщі тисячі жінок вийшли на протест щодо заборони абортів
У понеділок із самого ранку тривають протести польських жінок проти заборони абортів.
Свій мітинг учасниці назвали акцією застереження – Загальнопольським страйком жінок, пише Українська правда з посиланням на ресурс Dziennik Zachodni.
3 жовтня вони не вийшли на роботу чи навчання, скориставшись відпусткою чи можливістю взяти день на догляд за дитиною. Багато хто прийшов на кілька годин на робоче місце, а потім приєднався до акції.
Страйкарки хочуть публічно оголосити про свій спротив законодавству щодо абортів, оскільки минулого тижня Польський сейм відправив на доопрацювання проект закону про цілковиту заборону переривання вагітності, тим самим відкинувши пропозицію лібералізації дозволів на аборти.
“Ми не можемо і не хочемо склавши руки дивитися на те, що відбувається із правами жінок у Польщі. У понеділок ми страйкуємо і водночас застерігаємо на майбутнє!”, – наголосила одна із організаторок страйку, представниця Фундації позитивних змін.
Варшавські жінки сформували “стіну люті” перед будівлею партії “Право і справедливість”, повідомляє польський телеканал Tvn24. Учасниці вигукували гасло “Цей законопроект не пройде!”.
“Ми як жінки повинні мати можливість вибору щодо свого тіла та всього життя. Це легко сказати: “збереження прав ненароджених дітей”, але я б хотіла усіх, хто закликає до цього, побачити у дитячих будинках чи місцях для самотніх матерів”, – розповіла активістка руху.
“Жінки повинні самі приймати рішення без політичного, економічного, фінансового чи будь-якого іншого тиску. Дуже добре, що серед нас багато молоді, яка хоче відповісти “ПіС” щодо їхньої політики”, – підтримала учасницю протесту її колега.
Багато польських магазинів та кав’ярень сьогодні зачинені. “У нашій фірмі працює близько 100 осіб, із них 80 – жінки. Я хочу, щоб вони брали участь у протесті”, – розповів власник мережі ресторанів у Вроцлаві Радослав Ольшевський.
Одна з працівниць мережі Ольшевського вважає вчинок свого шефа правильним. “Не можна говорити: я не піду, замість мене вийде хтось інший. Якщо так робити – ніколи нічого не вийде”, – поділилася Гражина Кєшковська.
Жінки, яким не вдалося вийти на вулиці свого міста на протест, підтримують його на своїх робочих місцях. Більшість із них – одягнені в чорне.
Учасниць акції протесту у Ґданську навіть підгодовують. Одна з жінок, яка прийшла, щоб приготувати їжу для страйкарів, розповіла, що робить це із власної ініціативи.
У Кракові на роботу не вийшли працівниці музеїв. “Сьогоднішній протест має величезне значення, оскільки дія законопроекту зачіпає права всіх нас”, – розповів директор Музею Галичини Якуб Новаковський.
Як передає кореспондент Центру інформації про права людини, у Києві біля посольства Польської Республіки в Україні також відбувся пікет проти заборони абортів. Жінки та чоловіки зібралися під посольством, тримаючи плакати українською та російською мовами з написами: “За право жінок вирішувати самим”, “My body – my decision” та ін.
Нагадаємо, раніше у відповідь на потенційну заборону абортів у Польщі із можливою кримінальною відповідальністю за переривання вагітності, на Facebook почав поширюватися флешмоб із хештегами #czarnyprotest, #чорнийпротест, #blackprotest. Висловити свою позицію щодо свідомого переривання вагітності вирішили не тільки мешканці Польщі, а й українські користувачі соцмереж.
Протест викликала ініціатива польської законодавчої влади щодо повної заборони абортів.
На сьогодні у Польщі аборти дозволені лише у трьох випадках: якщо вагітність виникла внаслідок зґвалтування, якщо вагітність є загрозою життю матері, якщо плід має тяжкі вади розвитку.
23 липня у Польському сеймі обговорювався проект закону, що скасовує ці виключення і впроваджує цілковиту заборону абортів. Таку пропозицію представив комітет законодавчої ініціативи “Стоп аборт” (“Stop Aborcji”). Вона передбачає впровадження повної заборони на аборти і кримінальну відповідальність для тих, хто спричинить смерть ненародженої дитини.
Депутати не підтримали законопроект про повну заборону абортів у цілому, проголосувавши за його доопрацювання та залучення Комісії справедливості й прав людини.