Amnesty International: порушення прав людини в Криму різко збільшились

Через три роки після незаконної анексії півострова Росією спостерігається швидке погіршення ситуації із правами людини у Криму.

Про це йдеться у заяві міжнародної правозахисної організації Amnesty International, текст якої був переданий Центру інформації про права людини. 

В організації наголошують, що відсутність будь-якого ефективного міжнародного моніторингового механізму з доступом до півострова поглиблює цю проблему, що ще більше заохочує де-факто владу Криму та російську владу нещадно домагатися винищення усіх ознак незгоди.

“Забезпечення ефективного міжнародного моніторингу ситуації з правами людини у Криму, у тому числі узгодження практичних деталей безперешкодного доступу релевантного механізму до півострова, має стати головним пріоритетом міжнародної спільноти”, – йдеться у заяві.

Amnesty International відзначає, що з моменту публікації її доповіді “Крим у пітьмі: Придушення незгоди” у грудні 2016 року переслідування та цькування будь-яких незгодних голосів, переважно етнічних кримських татар, посилилися ще більше. А кримінальне переслідування членів та лідерів Меджлісу кримськотатарського народу, який російська влада таврувала як “екстремістську” організацію, досягло нового рівня.

Активістам, яких за надуманими підставами було обвинувачено у членстві у ісламістській організації “Хізб ут-Тахрір”, що в офіційному списку терористичних організацій у Росії, були висунуті додаткові обвинувачення. Є лише кілька адвокатів, що наважилися взяти справи осіб, обвинувачених за екстремістськими та терористичними статтями у Криму, і двоє найпомітніших з них (Еміль Курбедінов та Микола Полозов), стикаються із все більшим тиском з боку де-факто влади та російської влади.

Тим часом, пересічні кримські татари також стикаються із новими рівнями цькування, зокрема, у формі обшуків їхніх осель службами безпеки, які, судячи з усього, безпідставно направлені на їхню спільноту. Збільшилося використання адміністративних затримань проти користувачів соціальних мереж, які публікували контент, що вважається “екстремістським” у Росії, навіть коли публікації були зроблені до анексії Криму Росією.

Amnesty International вважає безпідставними обвинувачення, висунуті проти заступника голови Меджлісу та ветерана кримськотатарського руху Ільмі Умерова, а  заступника голови Меджлісу Ахтема Чийгоза, якого судять за мітинги 26 лютого 2014 року, вважає в’язнем совісті. Також в’язнем совісті, на думку міжнародної організації, є правозахисник Емір Усеїн Куку, якого кримська влада обвинувачує у причетності до екстремістської організації.

Amnesty International наголошує на тому, що всі порушення прав людини у Криму мають бути задокументовані та щодо них мають бути вжиті відповідні заходи. Міжнародна спільнота має розглянути всі доступні можливості ефективного моніторингу ситуації із дотриманням прав людини у Криму.

Міжурядові органи, міжнародні партнери України та Росії мають використати кожну доступну можливість, як на двосторонніх так і на багатосторонніх зустрічах, щоби підняти питання доступу до Криму для правозахисних механізмів, та наполягати на його негайному та безумовному наданні – разом із наполегливою вимогою повної поваги до прав людини у Криму.