У Житомирі понад 5 місяців утримують у СІЗО ромську дівчину з психічним порушенням

У Житомирській установі виконання покарань (№8) за підозрою у скоєнні грабежу та шахрайства вже понад 5 місяців утримується 23-річна Раїса Порядинська, у якій діагностовано важкі психічні порушення.

Про це йдеться в публікації “Української правди. Життя”.

За даними видання, Раїса має двоє синів 5 років і 5 місяців. Причому на момент затримання молодшому не виповнилося ще й місяця. Раїса постійно мешкає в Миколаєві, має свій будинок у Корабельному районі.

Мати Раїси Галина розповіла, що на момент затримання дівчина була з малюками вдома, годувала сина.

“Я нічого не могла зрозуміти. Її відірвали просто від коляски. Вона годувала груддю, дитині був тоді місяць – без трьох днів навіть…”, – говорить Галина.

Порушення процедури затримання підтверджує і адвокат Раїси, Сергій Шилан.

За його словами, дівчині ніхто не вручив повістку. Її оголосили в розшук, заочно оголосили підозру, не вживали всіх процесуальних моментів для того, щоб вона прийшла сама.

Шилан вказує і на інші процесуальні порушення і уточнює, що, за його даними, випадки шахрайства у спосіб, який, за версією сторони звинувачення, вчинила Раїса Порядинська, продовжуються і після її затримання.

Водночас у СІЗО загострився психічний стан Раїси, вона відмовляється їсти і пити. Причому скільки днів вона голодувала, достеменно не відомо.  

Матір Галина востаннє бачила доньку 11 вересня. Кількома днями раніше, 7 вересня, Галину до доньки взагалі не пустили – сказали, що та через важкий стан перебуває під крапельницею.

За словами матері, Раїса не впізнавала її і перебуває у тяжкому психічному стані. З 2008 року її донька періодично проходила стаціонарне лікування, але до такого стану ніколи не доходило.

За словами адвоката, подальше перебування Раїси у СІЗО загрожує її життю.

При цьому в самому Житомирському СІЗО визнають те, що через психічний стан Раїса потребує госпіталізації.

“Психічний стан Порядинської Р.О. змінився 15.06.2017 року… Доцільна госпіталізація до психіатричного стаціонару”, – йдеться у довідці СІЗО від 19 червня.

Адвокат Шилан із цією довідкою звернувся до суду з клопотанням про зміну запобіжного заходу.

Однак на засіданні 2 серпня суддя Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області Юрій Нагорнюк у задоволенні клопотання відмовив. Раїсі подовжили запобіжний захід тримання під вартою до 30 вересня цього року.

Через місяць після суду, 8 вересня, захиснику повідомили в СІЗО, що психічний стан Раїси погіршився і загрожує її життю. У дівчини катотонія –  відмова від їжі та пиття. І надання спеціалізованої медичної допомоги в умовах медичної частини установи в такому стані неможливе.

З цими даними адвокат знову звернувся до суду з клопотанням змінити запобіжний захід та передати жінку на догляд батькам з обов’язковим лікуванням у спеціалізованому медзакладі. Минуло два тижні, але клопотання суд і досі не розглянув.

До справи Раїси Порядинської підключилися правозахисники Харківської правозахисної групи, яка здійснює моніторинг прав осіб в місцях несвободи, приділяючи особливу увагу порушенню прав осіб, які перебувають у вразливому становищі та права яких порушуються.

“Європейський суд з прав людини у відповідь на звернення Центру стратегічних справ Харківської правозахисної групи 19 вересня 2017 року звернувся до уряду України з вимогою надати інформацію про стан здоров’я Раїси, про медичну допомогу, яку вона отримує та якої потребує, а також про те, як забезпечена її безпека в умовах утримання під вартою. Відповідь уряд України повинен надати до 27 вересня”, – повідомив юрист ХПГ Василь Мельничук, який веде справу Раїси в Європейському суді.

Строк тримання Раїси під вартою спливає 30 вересня 2017 року. До цієї дати має відбутися чергове судове засідання – його призначили на 28 вересня.

За словами представників Харківської правозахисної групи, належність Раїси до ромської нацменшини окремо не розглядалася як фактор, через який вона потребує додаткового захисту. Водночас, за словами адвоката Шилана, під час суду були явні ознаки дискримінації його підзахисної за національною ознакою.

“У спілкуванні з працівниками суду інакше як “А, ви по циганці?” я не чув. Не чув по прізвищу чи якось по-іншому…”, – говорить він.