Закон про колаборантів має бути до деокупації Донбасу – Аваков

Міністр внутрішніх справ Арсен Аваков виступає за ухвалення законів про колаборантів і про амністію до початку деокупації Донбасу.

Про це він написав у статті для “Української правди”.

“Розробка, прийняття законів про колаборантів і про амністію є необхідним етапом деокупації і реінтеграції тимчасово окупованих територій Донецької та Луганської областей”, – вважає міністр внутрішніх справ.

За його словами, ці закони повинні бути ухвалені до початку процесу звільнення захоплених територій. 

“Колабораціонізм не можна залишати без покарання. Але покарання має мати селективний характер і кілька рівнів. Закон повинен включати в себе чітке і ясне визначення злочинного діяння і однозначний перелік категорій осіб, що потрапляють під його дію”, – вважає Аваков.

На його думку, постати перед судом і понести заслужене покарання повинні люди, які свідомо співпрацювали з окупантами, які входили до органів влади, сприяли захопленню територій, воювали на боці загарбників, вчинили кримінальні злочини проти українських військових і мирного населення.

“Також необхідно ввести законодавчу норму, яка забороняє громадянину, який рішенням суду визнаним колаборантом, обиратися і обіймати посади в органах влади та місцевого самоврядування, бути державним службовцем”, – написав він.

Разом з тим, на його думку, сприяння відновленню державного суверенітету України над окупованими територіями Донбасу доцільно розглядати як умову звільнення від кримінальної відповідальності або пом’якшення такої.

“Отже, навіть комбатанти, які не вчиняли тяжких військових (воєнних – ред.) злочинів, або представники середньої управлінської ланки можуть уникнути кримінальної відповідальності, якщо будуть сприяти відновленню української влади над окупованими територіями”, – написав Арсен Аваков.

Він вважає, що паралельно із законом про колаборантів обов’язково повинен бути ухвалений закон про амністію.

Під його дію повинні потрапити “більшість населення, яке пережило окупацію, всі ті, хто став заручником агресора або вимушено працював в установах і організаціях на окупованій території”.

 “Це принциповий момент: мова ні в якому разі не повинна йти про “зачистки” або репресії щодо мирного населення – людей, які волею агресора опинилися на окупованих територіях”, – підсумував міністр внутрішніх справ.

Українська Гельсінська спілка з прав людини, Центр інформації про права людини та Український інститут з прав людини закликали раніше владу впровадити в Україні перехідне правосуддя. 25 квітня правозахисні організації презентували законопроект “Про засади державної політики захисту прав людини в умовах подолання наслідків збройного конфлікту”.

“Ми очікуємо від держави, що вона не буде передавати свою функцію відновлення правосуддя міжнародним інстанціям через 20 років. Ми очікуємо, що вона проявить проактивну позицію і зараз робитиме кроки, щоб гарантувати права постраждалим від конфлікту, та даватиме відповіді на питання: “А що таке справедливість? Як ми її будемо досягати і який шлях примирення?” Чи бачимо ми цей шлях? А якщо не бачимо, давайте разом обговорювати та будувати. Це не лише відповідальність держави. Громадськості також доведеться розділити її з державою”, – каже менеджерка з адвокації Центру інформації про права людини Альона Луньова.