Міжнародний суд ООН може завершити розгляд справи щодо MH-17 не раніше ніж 2023 року
Міжнародний суд ООН завершить розгляд справи про катастрофу літака рейсу MH-17 не раніше ніж 2023 року.
Про це з посиланням на заступника міністра закордонних справ України Євгена Єніна повідомляє Інтерфакс-Україна.
Україна ініціювала позов проти Російської Федерації в січні 2017 року. Серед вимог – відшкодування збитків за безперервні й систематичні порушення Міжнародної конвенції про боротьбу з фінансуванням тероризму та Міжнародної конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації.
Серед звинувачень, висунутих Росії:
- надання зброї та інших видів допомоги незаконним збройним формуванням;
- збиття літака “Малайзійських авіаліній” рейсу MH-17;
- обстріли житлових районів Маріуполя та Краматорська;
- знищення цивільного пасажирського автобуса неподалік Волновахи;
- вибух під час мирного зібрання в Харкові;
- дискримінація щодо української та кримськотатарської громад;
- заборона діяльності Меджлісу кримськотатарського народу;
- хвилі зникнень, убивства, самовільні обшуки, затримання;
- обмеження на викладання української й кримськотатарської мов.
У листопаді 2019 року суд визнав скаргу України прийнятною, а згодом не став розглядати альтернативні сценарії катастрофи MH-17, про що просила Росія. Слухання по суті в справі про збитий над Донбасом пасажирський літак мають розпочатися вже в червні поточного року.
“Ми спостерігаємо спроби РФ затягнути перехід Міжнародного суду ООН до розгляду питання по суті, посилаючись на обмеження Covid, складність формування своєї юридичної позиції. Водночас станом на сьогодні ми маємо попередній календар усіх процедур у Міжнародному суді ООН, які мають завершитися фінальним рішенням щонайменше до кінця 2023 року”, – розповів Єнін.
Розслідування трагедії, як нагадав заступник міністра закордонних справ, відбувається в трьох напрямах:
“Перший – це кримінально-правовий блок, це саме той суд Гааги, який зараз проводить слухання щодо прогресу додаткового розслідування, продовження яких відклали до квітня цього року. Другим напрямком, в рамках якого переслідується РФ як держава, зокрема в рамках конвенції про боротьбу з фінансуванням тероризму, є український позов проти РФ до Міжнародного суду ООН. І третій напрямок – це колективна скарга Королівства Нідерланди й держави Україна проти Росії в ЄСПЛ”.
Нагадаємо, що прокуратура Нідерландів висунула звинувачення в трагедії чотирьом фігурантам:
- Сергію Дубинському (позивний Хмурий) – голова розвідки так званої “ДНР”, ветеран ГРУ РФ. Його вважають організатором бойового застосування установки.
- Ігорю Гіркіну (позивний Стрелок) – “міністр оборони” так званої “ДНР”. Як встановили слідчі, вранці 18 липня він розмовляв із Дубинським, який пов’язаний з евакуацією установки “Бук” із підконтрольної сепаратистам території України назад до Росії.
- Олегу Пулатову (позивний Гюрза) – підполковник запасу російських повітряно-десантних військ. Причетний, за версією слідства, до перевезення “Бука” й організації охорони району падіння уламків збитого літака. Вважається, що він був біля установки в момент пуску.
- Леонідові Харченку (позивний Кріт) – громадянин України, командир так званого “розвідувального батальйону” в “2-му відділі ГРУ ДНР”, причетний до охорони установки “Бук” у районі місця пуску на південь від Сніжного. Він, можливо, також координував транспортування “Бука” з Донецька до місця пуску і подальшу евакуацію установки до Росії.