З’їзд суддів обрав вісьмох членів ВРП: активісти мають майже до всіх “майнові” питання, а деяких пов’язують з Росією

Дата: 12 Січня 2023
A+ A- Підписатися

Делегати ХІХ з’їзду суддів України обрали вісьмох членів Вищої ради правосуддя. 

ZMINA розповідає, що відомо про обраних. 

Обрані у другий день з’їзду членкині ВРП Тетяна Бондаренко та Олена Ковбій. Фото: з’їзд суддів України

11 січня розпочався ХІХ з’їзд суддів України, під час якого мали обрати загалом вісім членів ВРП.

У перший день делегати обрали за квотами від судів різних юрисдикцій п’ятьох членів органу:

  • суддю Харківського апеляційного суду Аллу Котелевець;
  • суддю Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Григорія Усика;
  • суддю Львівського окружного адміністративного суду Олександра Сасевича;
  • суддю Господарського суду Донецької області Юлію Бокову;
  • суддю Північного апеляційного господарського суду Ольгу Попікову.

Активісти Фундації Dejure зібрали досьє на усіх кандидатів. Так, до судді Котелевець активісти мають питання щодо майна та порушення присяги. Останнє пов’язане з рішенням Ради суддів, яка назвала обшуки у сумнозвісному ОАСК тиском на судову владу. Суддя, яка була членкинею Ради, проти цього рішення не висловлювалась. 

Щодо судді Усика, то той у 2010-му стягнув з журналістки Ольги Сніцарчук 20 тисяч гривень моральної шкоди, начебто завданої депутату Юрію Бутуі Бут був однією з перших «тітушок», коли після перемоги Януковича на виборах зрадив своїх виборців і перебіг до Партії регіонів. Журналістка резонно назвала Бута «відщепенцем від коаліції». Розлючений депутат подав на Сніцарчук до суду, звинувативши її в тому, що «став нервовим та подразливим, став зриватись на рідних і близьких, почали турбувати безсоння, сильний головний біль, зник апетит, знизився життєвий тонус, з'явився стан депресії». Суддя Усик став на бік депутата і покарав журналістку.

Щодо усіх обраних у перший день з’їзду членів ВРП активісти мають питання, пов’язані з майном, а окремо щодо судді Бокової – питання щодо відвідування Росії. 

На засіданні другого дня з’їзду обрали спочатку ще двох членів ВРП – суддю Миколаївського апеляційного суду Тетяну Бондаренко та суддю Херсонського окружного адміністративного суду Олену Ковбій, яка має брата у Росії, який займається там залізничними перевезеннями. Торік Ковбій вступила у Вінницьку територіальну оборону, однак активісти мали питання щодо деяких ухвалених нею рішень, які вони називали сумнівними. 

Щодо третього кандидата, то довелося провести додатковий тур, перемогу в якому отримав суддя Верховного Суду Сергій Бурлаков

Сергій Бурлаков. Фото: з’їзд суддів України

Торік активісти Центру боротьби з корупцією, знайомлячи суспільство з кандидатами на посади членів ВРП, розповідали про “сумнівні зв’язки” Бурлакова з нардепом Олександром Фельдманом. Останній голосував за “диктаторські закони 16 січня”, а після Євромайдану опинився у парламенті у фракції ОПЗЖ. 

Окрім цього, розповідали про матір судді, яка 2017 року полетіла в Туреччину, перебувала за кордоном понад 200 днів, а потім повернулась через пункт пропуску у Росії. Вони припускали, що вона могла їздити до Туреччини, аби купитиі Для цього необхідно прожити там щонайменше 180 днів поспіль. там нерухомість, або ж перебувати весь цей час у Росії. 

Мати судді також стала власницею квартири у Борисполі, однак до цього у деклараціях ані доходів, ані значних заощаджень у неї не було. 

“Як думаєте, на посаді члена ВРП Бурлаков буде карати суддів за поїздки до РФ та сумнівні статки родичів, якщо у самого з цим проблеми?” – питали активісти. 

Щодо Судді Тетяни Бондаренко, то вона має майже 28 років стажу, а трудову діяльність почала у 1978 році з посади юрисконсультантки. Бондаренко вважає, що раніше “ВРП працювала ефективно у напрямі підтримання незалежності суддів”

Також суддя володіє автомобілем Lexus RX200T 2015 року, який начебто купила за 750 тисяч гривень, а за кілька місяців до купівлі цього авто купила інший Lexus за 420 тисяч гривень. Ринковим цінам ці не відповідають. 

Окрім цього, судячи з декларації доброчесності за 2021 рік, суддя приховала факти адміністративних правопорушень під час керування автомобілем, а також ухвалювала рішення, не перебуваючи на робочому місці.

Брат Бондаренко мешкає у Росії та є громадянином РФ. 

Ілюстраційне зображення

“Я не відвідувала РФ. Так, у мене дійсно проживає брат у місті Новосибірськ. Але він проживає там з часів Радянського Союзу. Він закінчив інститут цивільної авіації у Києві й був направлений на роботу в Якутську РСР. І лишився там, і проживає до теперішнього дня там. Ця ситуація не впливає на мене. З братом я спілкувалася один раз, коли почалася агресія, і більше не спілкувалася”, – сказала вона під час телемарафону. 

Втім, активісти кажуть, що Бондаренко їздила до Росії.

Вища рада правосуддя – незалежний орган державної влади та суддівського врядування, який, згідно із законодавством, має стежити за незалежністю судової влади та тим, щоб вона працювала на засадах відповідальності й підзвітності перед суспільством. Однак колишні члени ВРП не раз ігнорували інформацію щодо кричущих порушень суддів.

Орган складається з 21 члена, однак, щоб ВРП стала повноважною, необхідно обрати загалом 15 членів. Тепер ВРП розпочне роботу. 

“Очевидно, моя оцінка того, що судді готові до демократії, виявилася дещо передчасною. Звісно, добре, що судді змогли домовитися і вибрати 8 членів і запустити ВРП. Принаймні вони не зірвали євроінтеграцію. Але велике питання, які в цієї ВРП з таким складом будуть рішення і як далеко ми з ними на шляху євроінтеграції зайдемо”,каже голова правління Фундації DEJURE Михайло Жернаков.

На думку Жернакова, таке голосування – це “відлуння того, що ще 2016 року під час змін до Конституції ми заклали принцип суддівського самоврядування, де все чи майже все вирішують “судді, обрані суддями”.

Фото: з’їзд суддів України

“Це класно працює для збереження статусу-кво, але максимально згубно для будь-яких змін. Втім, усе дуже швидко стане ясно після перших рішень нової ВРП. Наприклад, про обрання голови та заступника – вже дуже скоро”, – вважає він. 

Торік влітку Верховна Рада обрала до складу Вищої ради правосуддя Романа Маселка та Миколу Мороза.

Перший під час Євромайдану безоплатно захищав як адвокат близько двох десятків автомайданівців, а другий – кандидат юридичних наук, доцент кафедри цивільного права Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого.

Нагадаємо, що минулий склад Вищої ради правосуддя відправляв у відставку замість звільнення суддів, причетних до смертельних ДТП напідпитку та виправдання людей, яких звинувачували в сепаратизмі. Через відправлення у відставку замість звільнення з бюджету таким суддям виплачують вихідну допомогу в розмірі трьох місячних зарплат і довічне утримання.

За підрахунками активістів, щороку через цю “схему” українці витрачають з бюджету щонайменше 30 мільйонів гривень.

Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: