Виборчі обмеження для жінок через евакуацію за кордон: експерти пояснюють, як це можна змінити

Жінки, які понад 90 днів перебували у вимушеній еміграції за кордоном через повномасштабне вторгнення Росії в Україну, не зможуть балотуватися на виборах президента та парламентських. Експерти кажуть, що цю норму потрібно змінити. 

На згадане обмеження виборчого права звернув увагу голова Центральної виборчої комісії (ЦВК) Олег Діденко під час сьомого Українського жіночого конгресу “Жіноче лідерство. Час відновлення. Час відбудови” в Києві, пише Укрінформ.

Джерело: РБК-Україна

За його словами, воно зачепить не лише жінок, а й усіх громадян України, які перебували у вимушеній еміграції. Проте абсолютна їхня більшість – це жінки, тож обмеження стосуватиметься здебільшого їх.

Діденко повідомив, що ЦВК ще у вересні 2022 року звернулася до Верховної Ради з проханням не застосовувати цієї норми на період дії воєнного стану в Україні й вилучити з обмежень, що перешкоджають балотуванню.

Голова ЦВК також зазначив, що український парламент зараз є показовим у сенсі співвідношення гендерної представленості.

“За результатами виборів до парламенту у 2007 році кількість жінок у Раді становила близько 8%, у 2012 році – близько 10%, у 2014 році – близько 11%. Натомість у 2019 році в нас уже стався перший прогрес – 21%”, – сказав Діденко.

На його переконання, значне збільшення представленості жінок в органах влади стало наслідком популяризації теми гендерної рівності.

У коментарі виданню ZMINA медіаюрист, експерт Платформи прав людини Євген Воробйов підтвердив, що, відповідно до статті 75 Виборчого кодексу, президентом України може бути обраний громадянин України, який на день виборів досяг 35 років, має право голосу, володіє державною мовою і проживає в Україні протягом 10 останніх перед днем виборів років.

Щодо останнього, проживання в Україні за цим кодексом означає:

1. Проживання на території в межах державного кордону України.
2. Перебування на судні, що перебуває в плаванні під Державним прапором України.
3. Перебування громадян України у встановленому законодавством порядку відрядженні за межами України в закордонних дипломатичних установах України, міжнародних організаціях та їхніх органах.
4. Перебування на полярній станції України.
5. Перебування в складі формування Збройних сил України, дислокованого за межами
   України.

Окрім того, особа вважається такою, що проживає в Україні, відповідно до частини першої цієї статті, якщо її разовий виїзд за кордон у приватних справах не перевищував 90 днів, а строк перебування за межами країни кожного річного періоду протягом останніх десяти років перед днем голосування не перевищував 183 днів.

Не є порушенням вимоги про проживання в Україні виїзд особи за кордон у службове відрядження, на навчання, у відпустку, на лікування за рекомендацією відповідного медичного закладу (статті 75, 134 Виборчого кодексу України).

Водночас, за статтею 134 Виборчого кодексу, кандидати в народні депутати мають досягнути 21 року і проживати в Україні протягом п’яти останніх перед днем виборів років. Визначення проживання та винятки є аналогічними для кандидатів у президенти України. 

“Тобто, згідно з чинним законодавством, дійсно, жінки, які виїхали за кордон та перевищили 90 днів перебування там, не можуть балотуватися на пост президента України чи до парламенту”, – сказав юрист. 

Підтримала його й Вікторія Глущенко, членкиня Центрвиборчкому. У коментарі ZMINA вона пояснила, що, згідно з нормами законодавства, яке діє на сьогодні, залучений ценз “осілості”, що полягає у вимозі проживання в Україні протягом останніх десяти років для кандидатів на посаду президента та протягом п’яти років для кандидатів у народні депутати. 

“Отже, значна кількість громадян України, які вимушено виїхали за кордон, рятуючись від війни, не зможе реалізувати своє пасивне виборче право на загальнодержавних виборах”, – пояснила вона.

Щоб уникнути цих обмежень за нинішніх обставин, Центральна виборча комісія ще рік тому напрацювала зміни до виборчого законодавства та запропонувала розширити в положеннях кодексу виняткові випадки, які не вважатимуться порушенням цензу осілості для кандидатів на загальнодержавних виборах, уточнила Глущенко.

Постанова ЦВК №102 щодо цього датована 27 вересня 2022 року й називається  “Про пропозиції щодо вдосконалення законодавства України, спрямовані на забезпечення підготовки та проведення виборів після припинення чи скасування воєнного стану в Україні”. У документі згадується питання щодо 90 днів та прохання до нардепів розв’язати його.

Голова громадського альянсу “Політична дія жінок”, координаторка проєкту “Вибори без сексизму” Ірина Тишко в коментарі ZMINA наголосила, що порушення безперервності проживання в Україні п’яти років для кандидаток до парламенту і десяти – для кандидаток у президенти є очевидно вимушеним, тому цю норму в законі треба виправляти.

“Це ті речі, які треба вирішити за будь-яких обставин, бо позбавляти таку кількість жінок виборчого права, навіть якщо вони повернуться з еміграції, неправильно”, – переконана вона.

Раніше ZMINA повідомляла про те, що понад сотню громадських організацій підписали заяву про неприпустимість проведення виборів в активній фазі війни та закликали міжнародних партнерів збільшувати підтримку України, щоб війна закінчилась якнайшвидшою перемогою, а демократичні вибори стали можливими.