В Україні працює система фільтрації фішингових доменів: правозахисники кажуть, що вона поза законом та збирає дані громадян
В Україні запрацювала система фільтрації фішингових доменів, яка б мала протидіяти одержанню платіжних даних українців шахраями. Втім, правозахисники, які опікуються питанням свободи слова в мережі, вбачають у запровадженні механізму неабиякі ризики, адже тепер вона серед іншого автоматично може отримувати інформацію про користувача, який намагався перейти на заблокований ресурс.
ZMINA розповідає, що про це відомо.
Ілюстраційне зображення. Фото: ReutersВ Інтернет-асоціації України (ІнАУ) увагу до системи почали привертати ще в лютому цього року, називаючи її “троянським конем”.
Тоді стало відомо, що Національний центр оперативно-технічного управління мережами телекомунікацій і Створена у 2019 році державна установа Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України. випустив розпорядження “Про впровадження системи фільтрації фішингових доменів”.
“Інтернет-провайдери мають встановити систему блокування доступу до вебресурсів. Така система кожні 15 хвилин автоматично завантажує на сервер провайдера з вказаного в розпорядженні ресурсу перелік інтернет-адрес для автоматичного блокування (стоп-лист). Інформація про користувача, який намагався зайти на “заборонені” ресурси, автоматично фіксується і передається до відповідних державних органів”, – описували суть змін в асоціації.
Перелік заблокованих сайтів має міститися на окремому ресурсі, керуватиме яким спеціальна структура Нацбанку при Центрі кіберзахисту НБУ, а власником усієї системи буде Рада національної безпеки та оборони України.
Правозахисники побоюються, що влада зможе використовувати систему для блокування будь-якої кількості інтернет-ресурсів. Таку можливість українські посадовці хочуть отримати не вперше, і ZMINA вже розповідала, як Мінкульт за непрозорою процедурою складав перелік заборонених сайтів до початку 2021 року. Детальніше про це можете почитати за посиланням.
В інтернет-асоціації влітку того ж 2021-го попереджали про початок створення в Україні аналога репресивного російського органу “Роскомонагляд”, який у Росії спочатку офіційно працював як “служба з нагляду у сфері масових комунікацій, зв’язку та охорони культурної спадщини”. Тоді член робочої групи з питань технічної реалізації реєстру Максим Тульєв, який був на нараді в РНБО, писав, що уявним “Укркомнадзором” правозахисники ще донедавна “жартома лякали одне одного”.
Ілюстраційне зображення того, як чоловік розглядає щось у своєму смартфоні. Фото: Yasuyoshi Chiba / AFPФішинг, як зазначають правники, не належить ні до злочину, ні до адміністративного, ні до дисциплінарного правопорушення.
В Інтернет-асоціації України реєстрацію законопроєкту розглядають як спробу легалізації вищезгаданої системи, а у зверненні до нардепів, закликаючи не брати в цьому участь, казали, що фільтрація вже працює. У коментарі виданню “Букви” виконавчий директор асоціації Володимир Куковський пояснив, що система частково запрацювала, бо деякі оператори добровільно зареєструвались як її учасники.
Асоціація проводила опитування серед керівників підприємств, які представляють операторів електронних комунікацій. Більшість із них у запровадженні системи бачила загрозу.
Правозахисники планують скасувати через суд розпорядження, яким утворили систему фільтрації.
Нагадаємо, що в березні 2023-го під час моніторингу судової практики експерти знайшли 86 вироків у кримінальних справах, що безпосередньо стосуються питань свободи вираження поглядів, а в 34 з них є факти можливих порушень цифрових прав.
