Росіяни засудили кримськотатарського політв’язня Аметхана Абдулвапова до 10,5 років позбавлення волі за тероризм, якого він не вчиняв

Дата: 15 Березня 2023
A+ A- Підписатися

Колегія суддів Південного окружного військового суду в складі Романа Пліска, Олексія Саннікова та головуючого Ігоря Костіна засудила політв’язня Аметхана Абдулвапова до 10 років та 6 місяців позбавлення волі. Окупаційна влада в Криму звинуватила чоловіка в “участі в терористичній організації” за ч. 2 ст. 205.5 КК Росії.

Про це інформує громадське об’єднання “Кримська солідарність”

Аметхан Абдулвапов

21 лютого 2023 року державний обвинувач Владислав Кузнєцов запросив для 34-річного політв’язня 12 років колонії суворого режиму, перші п’ять з яких він має провести у в’язниці – найсуворіших умовах. Крім цього, прокурор попросив для нього обмеження протягом півтора року після звільнення.

Сторона захисту не погодилася повністю з цим вироком, назвавши його незаконним та необґрунтованим. 

“Я його знаю як порядну людину, сім’янина, який працював на благо народу. Те, в чому його звинуватили, не відповідає його способу життя. Це неправомірно”, – прокоментував Рустем Муєдінов, який приїздив із тимчасово окупованого Криму, щоб підтримати Абдулвапова та родину політв’язня.

Вільні слухачі судового засідання

Обмеження полягають у необхідності відзначатись у незаконному відділенні “федеральної служби виконання покарань” (“ФСВП”) двічі на місяць, не залишати житло з 11-ї вечора і до 6-ї ранку, не змінювати місця проживання, роботи без повідомлення “ФСВП” та не відвідувати публічних заходів.

Я не маю жодного стосунку до тероризму. Відпустіть мене із зали суду до моєї родини, до моїх дітей.

Аметхан Абдулвапов

Судовий процес у справі Аметхана Абдулвапова тривав близько року. Захист доводив непричетність кримського татарина до терористичної діяльності. Адвокати Рефат Юнус та Тамара Одинченко заявляли про відсутність доказів провини та суперечливі свідчення свідків.

Обвинувачення щодо терористичної діяльності окупаційне слідство ґрунтувало на свідченнях прихованого свідка “Ісмаїлова”. У суді він повідомляв, що з Аметханом Абдулваповим познайомився в середині 2015 року в будинку в імама Раїфа Февзієва, якого окупаційна влада також засудила в справі “Хізб ут-Тахрір” до 17 років колонії. За словами “Ісмаїлова”, там збиралися кілька чоловіків-мусульман та обговорювали релігійні питання щодо законів держави з ісламською формою правління та залучення нових учнів до організації. Абдулвапов, стверджує свідок, справляв враження такого, що “розбирається в ідеології”. Однак прикладів якоїсь протиправної діяльності з боку політв’язня він навести не зміг.

Згідно з матеріалами справи, обвинувачені не мали зброї, вибухівки, боєприпасів, не планували вчиняти терористичного акту та не закликали інших до терористичних дій. Відсутні будь-які докази, що свідчать про спробу повалення конституційного ладу Російської Федерації та захоплення влади. Матеріали справи містять аудіозаписи, на яких зафіксовано, що засуджені вели дискусії на релігійні та політичні теми. Це і стало єдиним доказом скоєння ним злочину терористичного характеру в цій кримінальній справі.

“Обвинувачення ґрунтувалося на доказах, які не мають правдивої природи. Якщо дійсно Абдулвапов був небезпечний для нашої держави та нашого суспільства, чому його не затримали ще 2015 чи 2016 року?” – прокоментувала адвокатка Тамара Одинченко. Її підзахисного, Аметхана Абдулвапова, заарештували в лютому 2022 року.

Нагадаємо, 14 лютого 2003 року на закритому судовому засіданні Верховний суд РФ визнав терористичною ісламську політичну партію “Хізб ут-Тахрір”. Ця релігійна організація легально діє в Україні, зокрема в тимчасово окупованій Автономній Республіці Крим. Росія всупереч міжнародному гуманітарному праву використовує в Криму своє кримінальне законодавство.
 
Як відомо, активісти цієї релігійної організації займалися випуском газети й могли відкрито говорити в ЗМІ та проводити масові публічні заходи. На переконання правозахисників, членів організації переслідують не за підготовку державного перевороту та тероризм, а за публічні акції проти політичних репресій у Криму, систематичну критику російської влади та за масову нелояльність серед кримських татар у відповідь на події 2014 року.
 
Правозахисники вважають, що тоді рішення Верховний суд РФ ухвалив необґрунтовано, з порушенням гласності та рівності сторін, оскільки в закритому процесі брала участь лише сторона обвинувачення, а саме ФСБ. Представники організації не мали змоги донести свою позицію до справи. Водночас на території більшості країн світу організація діє без обмежень на рівні національних законодавств. На всій території України, зокрема в Автономній Республіці Крим, діяльність партії не заборонено, активісти організації випускали газету, могли відкрито говорити в ЗМІ та проводити масові публічні заходи.
 
Як відомо, уранці 9 лютого 2022 року одразу в кількох районах Криму російські силовики обшукали будинки кримських татар. Під час обшуків вони затримали чотирьох людей – Ансара Османова, Марлена Мустафаєва, Ернеста Сейтосманова та Аметхана Абдулвапова. Аметхана Абдулвапова звинуватили в “участі в терористичній організації” (ч. 2 ст. 205.5 КК Росії).
 
Затримані Марлен Мустафаєв, Ансар Османов, Ернест Сейтосманов та Аметхан Абдулвапов. Фото: Кримська солідарність

Кримська правозахисна група нагадує, що переслідування осіб, які не є злочинцями з позиції українського законодавства, – це порушення ст. 7 Європейської конвенції з прав людини (покарання лише на підставі закону), оскільки за міжнародним гуманітарним правом РФ не має права застосовувати своє кримінальне законодавство на тимчасово окупованій території.

За оцінюванням правозахисної організації “Крим SOS”, щонайменше 35% вироків нинішнім жертвам політично вмотивованих кримінальних переслідувань у Криму ухвалено після початку повномасштабного вторгнення. Здебільшого це люди, яких обвинувачують у нібито причетності до ісламської політичної організації “Хізб ут-Тахрір” або добровольчого кримськотатарського батальйону імені Номана Челебіджихана.
 
“Крим SOS” указує, що сумарний термін жертвам політично вмотивованих переслідувань у Криму за рік повномасштабного вторгнення становить 699 років і 9 місяців.
 
Правозахисна організація наголошує, що ігнорування воєнних злочинів російських окупантів призвело до погіршення ситуації з правами людини в окупованому Криму. А відсутність реакції міжнародної спільноти на окупацію Криму та подальші злочини окупантів  полегшили Росії завдання з перетворення півострова на плацдарм для вторгнення на материкову Україну рік тому.
 
Як відомо, правозахисна спільнота в Україні переконана, що деокупація Криму припинить систематичні грубі порушення прав людини на півострові з боку Російської Федерації. Для цього вони закликають країни підтримати Україну своєчасним постачанням зброї та військовим обладнанням у достатній кількості.
Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter