На Ніжинщині окупанти розстріляли чоловіка з інвалідністю, який відмовився обирати, кого вбити замість нього

Дата: 20 Вересня 2022
A+ A- Підписатися

Наприкінці березня 64-річний Михайло Івашко по­трапив у полон до росіян. Того дня він пішов у сусіднє село по продукти. Дорогою його схопили окупанти й доправили в катівню. Перед своїм відходом з Чернігівщини військові РФ вирішили розстріляти частину полонених. Михайла поставили перед вибором: загинути самому або ж обрати, кого застрелять замість нього. Він обрав перше. 

Про це повідомила газета “Гарт” з посиланням на місцевих жителів.

Михайло Івашко. Фото: Радіо Свобода

Чоловік мешкав у селі Погребці, що на Ніжинщині. Там у нього нікого не залишилося: батьки померли, а молодші брати вже давно розʼїхалися. Своєї сімʼї Михайло ніколи не мав, мешкав сам. 

Як розповіла продавчиня місцевого магазину Валенти­на Назаренко, у чоловіка був психоневрологічний розлад. Місцеві потурбувалися про нього та допомогли оформити пенсію з інвалідності. За ці кошти він і жив.

“За­молоду він наче й нічого був, ще нівроку. Десь відучився, потім працював у кочегарці в Києві. Та згодом недуг став даватися взнаки. Проявляв­ся в тому, що він міг нафанта­зувати собі бозна-чого. При­йде і розказує, що мав роман із Софією Ротару чи ще щось у цьому дусі. Або ж почне прибирати камінці з дороги, щоб машина не наїхала. Та­ке на нього періодично нахо­дило. Та шкоди він ніколи не робив. Навпаки, допомагав усім чим міг”, – розповіла Валентина. 

22 березня Михайло збирався піти в магазин у сусідню Лосинівку, бо в місцевому вже не було продуктів. Однак не встиг: росіяни на блокпості взяли його в полон. Як це відбулося – достемен­но ніхто не знає.

“Припуска­ють, що він зустрів їхню ко­лону. Та, скоріше за все, про­сто підійшов до військових на блокпосту і почав їм розказу­вати про все на світі. А вони, не розібравшись, закинули його в БТР і вивезли”, – пояснює продавчиня.

У Новому Бикові, куди відвезли Михайла, полонених утримували в котельні сільського клубу. Частину людей окупанти зігнали в тісний підвал, решту лишили в приміщенні котельні, де вони сиділи на стільцях і матрацах. У квітні журналісти відшукали 21-річно­го мешканця Нового Бикова Максима Дідика, який теж був у тому полоні.

“Росіяни роз­бивали об голови полоне­них скляні пляшки стріля­ли поряд з автоматів, били прикладами. На допит во­дили в бомбосховище сіль­ського клубу. Там роздягали до пояса, шукали татуюван­ня. Потім запитували, у кого з місцевих є золото, гроші, хто був записаний у тероборону, хто мисливець. Погрожували відрізати вуха”, – розповів хлопець.

За його словами, серед полонених військових було лише троє. Їх змушували наглядати за рештою. А коли 26 березня бійців ЗСУ забрали на обмін, то росій­ський командир призначив Максима наглядати за полонени­ми. 29 березня росіяни по­чали збирати свої речі.

Увечері зайшов ро­сійський командир, поціка­вився, чи все гаразд. Один з полонених – Олександр Лисак – запитав його: “Мож­на мені кави з молоком?” Той відповів: “Ну ходімо, зроблю тобі лате”. Вивів, і більше цього чоловіка не бачи­ли. А наступного ранку військовий РФ забрав ще одного з полонених – Володимира Вовка. За деякий час пролунали постріли. Після цього росіянин по­вернувся і заявив: “Мені треба чотири трупи. Два вже є. Треба ще два”.

Підійшов до Івашка, дав йому чарку горілки й запитав: “Підеш?” Той сказав, що не піде. Тоді росіянин запропонував йому вибрати ко­гось замість себе. Михайло категорично відмовився.

Окупант сказав йому, щоб добре подумав, а сам кудись вийшов. Повернувся за п’ять хвилин. Знову підій­шов до Івашка і перепитав, чи готовий він йти. Той знову відповів, що нікуди не піде. Росіянин налив йому ще чарку, Івашко випив, а тоді сказав: “Готовий!” 

“І ми ще раз почу­ли постріли. Опісля росіянин укотре прийшов до нас: “Хто піде добровольцем?” Усі мовчали. Підійшов до мене: “Обирай хто”. Я відповів, що сам піду. Він вивів мене на вулицю, поставив на колі­на і вистрелив біля вуха. Тоді сказав: “Встань! Більше так не кажи”, – додав Дідик.

Коли 31 березня росія­ни вийшли із села, то міс­цеві знайшли на кладовищі поряд з котельнею три тіла. Двох – 38-річного Воло­димира Вовка і 52-річного Олександра Лисака – лю­ди швидко впізнали, оскільки ті мешкали неподалік, у Ста­рій Басані. Третім виявився Михайло Івашко.

Нагадаємо, що в березні під час окупації Чернігівщини російські військові вбили Юрія Мустипана. Чоловік був коригувальником українських військових, за що посмертно нагороджений медаллю “За сприяння Збройним силам України”.

Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: