65-річний політв’язень, колишній учитель музики Зекір’я Муратов страждає на підвищений тиск та серцеву недостатність.
Про це інформує громадське об’єднання “Кримська солідарність” із посиланням на адвоката Ігоря Еліфанова.
Адвокат відвідав кримськотатарського пенсіонера, засудженого до 11 з половиною років ув’язнення у в’язниці міста Балашова Саратовської області. Муратов отримує медикаменти від тюремного лікаря та родичів, але стан його здоров’я не покращується.
“Після того як він перехворів рік тому на COVID-19 у слідчому ізоляторі, він сильно схуд. Але не падає духом через це, тримається”, – розповів Еліфанов.
Повідомляється, що в політв’язня є право телефонувати рідним лише один раз на місяць та розмовляти 15 хвилин. Також йому надано право на одне тривале та одне коротке побачення з родичами.
Донька Муратова Ленара Муталупова розповіла “Кримській солідарності”, що він сидить у камері на п’ятьох осіб, ходить на п’ятничну молитву до мечеті на території в’язниці.
“З адміністрацією не було конфліктів, він у нас не конфліктний, жодних нарікань не було”, – зазначила донька політв’язня.
За словами, у чоловіка було попередження лише один раз – удень спав, це не дозволено.
Напередодні писати листи підтримки бранцям Кремля закликали Представництво президента України в Автономній Республіці Крим, Центр прав людини ZMINA та “PEN Україна”.
Нагадаємо, 14 лютого 2003 року на закритому судовому засіданні Верховний суд РФ визнав терористичною ісламську політичну партію
“Хізб ут-Тахрір”. Ця релігійна організація легально діє в Україні, зокрема в тимчасово окупованій Автономній Республіці Крим. Росія всупереч міжнародному гуманітарному праву використовує в Криму своє кримінальне законодавство.
Як відомо, активісти цієї релігійної організації випускали газету й могли відкрито говорити в ЗМІ та проводити масові публічні заходи. На переконання правозахисників, членів організації переслідують не за підготовку державного перевороту та тероризм, а за публічні акції проти
політичних репресій у Криму, систематичну критику російської влади та за масову нелояльність серед кримських татар у відповідь на події 2014 року.
Правозахисники вважають, що рішення Верховний суд РФ ухвалив необґрунтовано, з порушенням гласності та рівності сторін, оскільки в закритому процесі брала участь лише сторона обвинувачення, а саме ФСБ. Представники організації не мали змоги донести свою позицію до справи. Водночас на території більшості країн світу організація діє без обмежень на рівні національних законодавств.
У лютому 2014 року Росія розгорнула протиправну військову операцію із захоплення українського Кримського півострова.
Російські силовики затримали чоловіка 7 липня 2020 року. ФСБ звинувачує його в участі в осередку забороненої в Росії, окупованому Криму, але легальної в Україні організації “Хізб ут-Тахрір”.
За
останніми даними Представництва президента України в Автономній Республіці Крим, Росія незаконно утримує 182 кримських політв’язнів, серед яких 116 кримських татар.
“Крим SOS”
указує, що сумарний термін жертвам політично вмотивованих переслідувань у Криму за рік повномасштабного вторгнення становить 699 років і 9 місяців.
Правозахисна організація наголошує, що ігнорування воєнних злочинів російських окупантів призвело до погіршення ситуації з правами людини в окупованому Криму. А відсутність реакції міжнародної спільноти на окупацію Криму та подальші злочини окупантів полегшили Росії завдання з перетворення півострова на плацдарм для вторгнення на материкову Україну рік тому.
