52% українців вважають, що не має бути самосуду на звільнених територіях України, – дослідження
52,1% опитаних вважають, що на звільнених територіях громада не має права на акти самосуду щодо людей, які підтримували Росію (словами або діями).
Про це свідчать результати другої хвилі опитування “Окуповані території та Росія: бачення та ставлення українців” від Школи політичної аналітики НаУКМА, презентовані 20 березня в Українському кризовому медіацентрі.
77,3% респондентів поділяють позицію, що дружні або приятельські стосунки з окупаційними силами, зокрема військовими та посадовцями, заслуговують на суспільний осуд.
Аналітик Школи політичної аналітики НаУКМА Антон Суслов не вірить, що на звільнених від російської окупації територіях будуть самосуди на системному рівні щодо тих громадян, які підтримували Російську Федерацію.
Результати опитування показали, що 59,6% опитаних не погоджуються, що мешканці тимчасово окупованих до 24 лютого 2022 року територій Донеччини, Луганщини та Криму налаштовані проти України. Дослідники зауважують, що в порівнянні з опитуванням у серпні 2022 року ці показники лишилися майже незмінними.
Загалом 45% респондентів погодилися з твердженням, що всі, хто виїхав з ТОТ до Росії, налаштовані проти України. 16,8% категорично з цим не погодилися. 22,4% не визначилися в цьому питанні.
37,5% респондентів цілком та частково не погодилися з твердженням, що мешканці ТОТ не мають вибору та змушені отримувати російські паспорти. 31,9% частково та цілком погодилися з цією тезою. 25,2% не визначилися в цьому питанні.
Повномасштабне вторгнення Росії та тимчасова окупація нових територій майже не змінили ставлення громадян України до отримання російських паспортів. Утім, у порівнянні з опитуванням у вересні 2020 року дещо збільшилася кількість респондентів, які вважають, що жителі ТОТ не мали вибору і змушені були отримати російські паспорти.
Крім того, дослідники вказують, що переважна більшість громадян обізнана в питанні примусу українців до служби в окупаційній армії на ТОТ. Адже 55,8% опитаних вважають, що українські органи влади мають враховувати, чи була людина примусово мобілізована до незаконних збройних формувань на Сході України, під час встановлення її відповідальності.
Водночас збільшилася кількість респондентів, які проти амністії мобілізованих до незаконних формувань Донеччини та Луганщини громадян України, що не вчиняли міжнародних злочинів під час війни (катування, взяття заручників, вбивства або поранення цивільних чи військовополонених).
40% цілком та частково виступають проти амністії, 29,4% – за амністію. 21,70% не визначилися.
“Це питання потребує обговорень з боку держави, експертного середовища та в суспільстві. Очевидно, що ініціатива має йти від Мінреінтеграції“, – прокоментував Антон Суслов.
Антон Суслов закликав владу розробляти та комунікувати правильні політики, що ґрунтуватимуться не лише на суспільному запиті, а й на фактах та високоякісній експертизі. Він також закликав владу співпрацювати з громадським сектором.
Дослідження провело “Інфо Сапієнс” у межах Омнібусу. Соціологи опитали громадян у форматі телефонних інтерв’ю на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів з 11 до 23 січня 2023 року. Вибірка становить 1000 осіб віком від 16 років. Максимальна теоретична похибка не перевищує 3,1%.
Раніше Коаліція громадських організацій, що опікуються питаннями захисту прав постраждалих унаслідок війни, представила для української влади дорожню карту на 2023 рік з 10 пріоритетних кроків у сфері захисту прав людини. Документ містить кроки, що мають на меті сприяти притягненню відповідальності міжнародних злочинців за воєнні злочини, геноцид та злочини проти людяності, скоєні в Україні.
Також правозахисники закликали владу вдосконалити законодавство про колабораціонізм, щоб воно не створювало проблем подвійної кваліфікації та не порушувало принципу правової визначеності.
