Журналіст парламентської газети зробив расистський допис через темношкірого спортсмена в партії Зеленського

Дата: 10 Червня 2019
A+ A- Підписатися

Журналіст парламентської газети “Голос України” Василь Чепурний опублікував дискримінаційний пост у Facebook, де обурився присутністю темношкірого спортсмена Жана Беленюка в першій десятці партійного списку “Слуги народу” новообраного президента України Володимира Зеленського. 

Увагу до допису привернув журналіст Максим Гардус

Чепурний, якого у 2016 році президент Петро Порошенко нагородив орденом “За заслуги” III ступеня, написав у себе на сторінці, що присутність боксера в списку – своєрідний експеримент над українцями. 

“Дали зека – вибрали президентом. Дали єврея-клоуна – вибрали президентом. Зараз дають негра в депутати – точно виберуть. Може, нам ще транссексуала підсунуть чи робота вже? А що: українці толерантні – проголосують!” – написав журналіст “Голосу України”. 

Жан Беленюк – український борець греко-римського стилю, срібний призер Олімпійських ігор в Ріо-де-Жанейро 2016 року та чемпіон світу і Європи. Про його присутність у списку “Слуги народу” стало відомо після з’їзду партії 9 червня. Cвоєю головною метою проходження у Верховну Раду Беленюк називає розвиток спорту в Україні.

Допис Чепурного викликав чималий резонанс: у коментарях користувачі Facebook вимагали від редакції парламентської газети звільнити чоловіка, а від нього самого вибачитися за дискримінаційні слова. Згодом пост зник зі сторінки.

На думку експертки та співголови Коаліції з протидії дискримінації Ірини Федорович, слова Чепурного підпадають під санкції статті 161 ККУ щодо умисних дій, спрямованих на розпалювання національної, расової чи релігійної ворожнечі та ненависті, на приниження національної честі та гідності.

“Але тут питання, чи ті, кого ображають такі висловлювання журналіста, готові подавати на нього скаргу до поліції. Це можна, з огляду на публічність сторінки та журналіста, вважати також порушенням Закону України “Про засади запобігання та протидії дискримінації”, але також настання відповідальності можливе лише за умови того, що ті, кого ображає матеріал, скаржаться”, – розповіла експертка в коментарі Центру прав людини ZMINA.

Одним з можливих варіантів покарання для Чепурного за дискримінаційні висловлювання Федорович назвала звернення до Комісії з журналістської етики.

“Подання дисциплінарної скарги найбільш адекватний та співмірний до порушення варіант, адже тут питання порушення журналістської етики (стаття 15 Кодексу) й питання більше філософське до журналістської спільноти, наскільки спільнота толерує такі “напівпублічні висловлювання” на власних сторінках, де зазначено місце роботи тощо”, – додала вона. 

Жан Беленюк народився в Києві в 1991 році

Водночас Федорович також зазначила, що расистський допис журналіста не єдиний дискримінаційний у його стрічці: 

“Якщо подивитись перші 10 постів, то стає зрозуміло, що цей персонаж не тільки расист, антисеміт, але й ще й сексист”.

Зі свого боку експертка з питань недискримінації Центру прав людини ZMINA Ірина Виртосу зазначає, що посту Черпурного можна було б не приділяти так багато уваги, якщо б проблема дискримінації та обізнаності українців про права людини не стояла так гостро. 

“Ця людина позиціонує себе журналістом. Тобто потенційно він має вплив на велику кількість людей. Але він дозволяє собі допис, у якому зневажливо говориться про толерантність, вибір людей, знецінюються досягнення людини тільки через те, що вона “не підходить” за кольором шкіри, національністю або расою. Водночас, як показує останнє соцдослідження “Що українці думають і знають про права людини”, значна частка опитаних готова легко обмежувати права інших і заганяти людей з різних соціальних груп у так звані гетто. Тож кожний такий допис може погіршувати ситуацію, якщо не висловлювати цьому суспільний осуд публічно”, – сказала вона.

Виртосу додала, що толерантність, тобто готовність сприймати інакшість, є цінністю, яка перебуває лише на останньому місці (13-те) в рейтингу прав людини українців.

“Найменш терпимі українці до людей із наркотичною залежністю (загалом 66% опитаних готові обмежувати їхні права), колишніх засуджених (56%) та людей з непопулярними політичними поглядами (51%). Майже половина населення не заперечуватиме, якщо обмежуватимуться права ромів (47%) та представників ЛГБТ-спільноти (47%). Як бачимо, картина невтішна. І кожний такий допис Чепурного може погіршувати ситуацію, якщо цьому не висловлювати суспільний осуд публічно”, – підсумувала експертка. 

Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter