Юристи Provectus IT пригрозили покаранням виданню DEV.ua за публікацію статті про бренд-менеджерку, яка вихваляє Росію

Юридичний департамент Provectus IT Inc надіслав редакції DEV.ua вимогу в найкоротший термін (не пізніше 16 грудня) видалити пост про нову бренд-менеджерку компанії, яка вихваляє Росію.

Про це йдеться на сайті видання.

Джерело: freepik.com

“Юристи компанії Provectus IT вимагають видалити статтю про бренд-менеджерку, яка вихваляє Росію. Вказують можливі варіанти нашого покарання — навіть обмеження волі до трьох років”, — йдеться в повідомленні журналістів.

Вони уточнили, що насправді не пост, а стаття під назвою “UPD. „Moscow is nice and beautiful“. Provectus спростував інформацію, що нова бренд-менеджерка підтримує Росію. Що кажуть у компанії” авторки DEV.ua Вікторії Горбік.

Юристи Proverctus IT посилаються на те, що редакція нібито порушує норми законодавства про персональні дані різних країн, коли використовує скриншоти з іменами та фотографіями, що були оприлюднені на іншому ресурсі — форумі DOU.ua.

Андрій Голубєв, вказаний як Front End Developer у Provectus, поширив на цьому форумі скрини з дописами про те, що його роботодавець у жовтні взяв на роботу людину, яка вихваляє російські міста.

“У жовтні Provectus найняв нового brand manager — поціновувача „великой русской культуры“”, — написав він і додав скриншот посилання від Senior Software Engineer у Provectus Василя Літовченка.

Тобто, пише видання DEV.ua, це меседж від іншого співробітника цієї ж самої компанії, якому не сподобалося, що Provectus нібито досі наймає таких людей.

Також Голубєв додав скрини із соціальних мереж дівчини, де йдеться про таке: “Москва — таке класне місце, шкода, що дорого”, “Вони повертаються додому” (на тлі архангельського аеропорту), “Архангельськ — місце слави”.

Позицію самої Provectus журналісти також додали у вказаній статті.

Скриншот з сайту dev.ua

Також юристи компанії висунули претензії журналістам, що журналістка DEV.ua, “посилаючись на топік на іншому ресурсі від іншого автора (скриншотів з іменами та фотографіями), без отриманого на це дозволу як від самих субʼєктів персональних даних (резидентів України, США (Каліфорнії) та країн ЄС), так і від компанії”, здійснює поширення й оброблення персональних даних і тим самим нібито грубо порушує закони про персональні дані України, ЄС, США, а також міжнародного законодавства у сфері оброблення персональних даних.

Також юристи компанії Provectus IT повідомили, яку відповідальність, на їхню думку, може понести за це журналістка (далі цитата).

“Зокрема, чинним законодавством України передбачена адміністративна та кримінальна відповідальність:

• згідно зі статтею 188-39 Кодексу України про адміністративні правопорушення, недодержання встановленого законодавством про захист персональних даних порядку захисту персональних даних, що призвело до незаконного доступу до них або порушення прав суб’єкта персональних даних, тягне за собою накладення штрафу на громадян від 1700 до 8500 грн і на посадових осіб, громадян — суб’єктів підприємницької діяльності — від 5100 грн до 17 000 грн;
• відповідно до статті 182 Кримінального Кодексу України, незаконне збирання, зберігання, використання, знищення, поширення конфіденційної інформації про особу або незаконна зміна такої інформації, крім випадків, передбачених іншими статтями цього Кодексу, караються штрафом від п’ятисот до однієї тисячі НМДГ, або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років.
• Але найсуворіші економічні наслідки наступають саме в розрізі порушення GDPR, стаття 83 яких встановлює, що за незначні порушення Регламенту розмір матеріальної відповідальності може сягнути максимум 10 млн євро, або 2% від річного обігу компанії-порушника за попередній фінансовий рік, залежно від того, яка сума буде більшою”.

Журналісти DEV.ua нагадали, що у вересні 2021 року у видання вже був схожий кейс. Тоді на сайті оприлюднили статтю про одного з ексінвесторів сервісу з доставлення їжі Raketa Ігоря Рохліна та походження його грошей. Вона також була заснована на даних із публічних джерел.

Адвокати Рохліна намагалися притягнути журналіста DEV.ua до кримінальної відповідальності, навіть викликали на допит у поліцію.

“Але справа отримала гучний резонанс не тільки серед спільноти журналістів, але й інших юристів, адвокатів, а також високих посадових осіб країни. Спроба притягнути до кримінальної відповідальності за публікацію даних із відкритих джерел була однозначно сприйнята як залякування та тиск на журналістську діяльність”, — пишуть журналісти.

ZMINA звернулася до фахівців у сфері медіаправа за консультацією щодо перспектив ймовірного судового позову Provectus IT до DEV.ua.

Як пояснив юрист ГО “Платформа прав людини” Євгеній Воробйов, частина 2 статті 14 Закону “Про захист персональних даних” передбачає, що поширення персональних даних без згоди суб’єкта або уповноваженої ним особи дозволяється у випадках, визначених законом і лише (якщо це необхідно) в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Серед таких законів, що в деяких випадках дозволяє поширювати персональні дані про особу, є Закон України “Про інформацію”. Стаття 21 його містить норму, що інформацією з обмеженим доступом є конфіденційна, таємна та службова інформація.

Конфіденційною вважається інформація про фізичну особу, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб’єктів владних повноважень, а також інформація, визнана такою на підставі закону.

Згідно зі статтею 11 цього ж документа інформація про фізичну особу (персональні дані) — це відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована.

Не допускаються збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та захисту прав людини.

До конфіденційної інформації про фізичну особу належать, зокрема, дані про її національність, освіту, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоров’я, а також адреса, дата і місце народження.

Отже, з вищенаведених нормативно-правових актів вбачається, що законом заборонено поширювати інформацію (персональні данні) про національність, освіту, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоров’я, а також адресу, дату і місце народження. Разом з тим така заборона діє у випадку, якщо така особа сама обмежує доступ до такої інформації, уточнив Воробйов.

“Інформація про ім’я та фото отримані з соціальних мереж, куди дівчина добровільно зареєструвалась і де поширила їх. Те саме стосується її приналежності до національності, вона демонструє фото та пости, де натякає на свою приналежність. Щодо інформації про її працевлаштування до організації, то ця інформація також добровільно була поширена уповноваженими особи організації, а отже відсутні будь-які обмеження”, — сказав він.

Зрештою, у відповідності до статті 29 Закону “Про інформацію”, інформація з обмеженим доступом може бути поширена, якщо вона є суспільно необхідною, тобто є предметом суспільного інтересу, і право громадськості знати цю інформацію переважає потенційну шкоду від її поширення.

Предметом суспільного інтересу вважається інформація, яка свідчить про загрозу державному суверенітету, територіальній цілісності України; забезпечує реалізацію конституційних прав, свобод і обов’язків; свідчить про можливість порушення прав людини, введення громадськості в оману, шкідливі екологічні та інші негативні наслідки діяльності (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб тощо.

“Предмет суспільного інтересу не є вичерпним. На мою думку інформація, яку поширила журналістка, може бути предметом суспільного інтересу. І наостанок — для журналістів є імунітет в сфері поширення персональних даних”, — підкреслив Воробйов.

Юрист пояснив, що стаття 25 ЗУ “Про захист персональних даних” говорить, що дозволяється обробка персональних даних без застосування положень цього документа, якщо вона здійснюється виключно для журналістських та творчих цілей за умови забезпечення балансу між правом на повагу до особистого життя та правом на свободу вираження поглядів.

“На мою думку в оскаржуваній публікації журналістка дотримувалась балансу, а отже відсутні підстави для притягнення до будь-якої відповідальності”, — резюмував експерт.

Таким, що не має перспектив у суді, вважає позов до журналістів адвокатесса, медіаюристка Людмила Опришко. 

“Не бачу підстав для притягнення журналістів до відповідальності: ні до адміністративної, ні до кримінальної. В матеріалі, на який скаржаться юристи компанії, використали інформацію з відкритих джерел, яка вже була поширена і обговорювалась в мережі. Тобто журналістка не отримувала її незаконним шліхом. До спірних відомостей вже існував певний суспільний інтерес, оскільки питання найму на роботу бренд-менеджерки вже почали публічно обговорювати співробітники компанії”, — сказала вона.

Посилання на норми Кодексу України про адміністративні правопорушення та КК України Опришко розцінила як спробу примусити видання видалити спірну публікацію.

“Це адвокатська тактика і не більше. Але, якщо навіть це не так і адвокати спробують дійсно втілити ці погрози у життя, на мій погляд, це не матиме перспективи”, — резюмувала вона.