Україна має продовжувати нарощувати протидію Росії на всіх можливих рівнях, щоб, зокрема, кримські татари могли жити вдома – Зеленський

“Війни завершуються по-справжньому, коли зло, яке їх породило, вдається загасити. Саме тому відчуття справедливості й прагнення миру мають іти поруч. Це вимагає, зокрема, не забувати про Крим, боротися за нього”, – наголосив Зеленський.

 

Президент повідомив, що Україна має продовжувати нарощувати протидію Росії на всіх можливих рівнях та боротися за людей на всіх тимчасово окупованих територіях. Він назвав надзвичайно важливою потребу забезпечити кримським татарам, як корінному народу України, можливість жити у своєму домі.

 

У своєму зверненні він подякував кожному, хто докладається до перемоги: воїнам, учасникам руху спротиву, міжнародним партнерам. Усім, хто звільняє репресованих українців та підтримує кожного, зберігаючи їхню віру в справедливість.

 

Підсумовуючи, він укотре наголосив: ми маємо сили завершити цю війну на українських умовах, деокупувавши Крим та інші території. Щоб вдалося відновити територіальну цілісність України та притягнути РФ до відповідальності, кожен українець має боротися.

 

За словами першого заступника голови Верховної Ради Олександра Корнієнка, багато політиків у світі усвідомили, що Крим – окупований півострів, лише 24 лютого 2022 року, а не 2014-го. Багато з них не знали про події з островом Тузла та хто такий Юрій Мєшков і Кримський проросійський політик і юрист, перший та єдиний президент Республіки Крим (1994–1995)..

 

Утім, голосування за кримські резолюції в ООН, на його переконання, показують: кількість країн, які розуміють, що Крим належить Україні, збільшується.

 

Корнієнко розповів, що показова історія із заступником голови Меджлісу кримськотатарського народу Наріманом Джелялом, якого росіяни затримали на КПП між Кримом та Херсонщиною після інавгураційного саміту Кримської платформи.

“Я завжди кажу політикам: “От уявіть: ваш президент був на Кримському саміті і його заарештували на кордоні”, – сказав Олександр Корнієнко.

 

Він також повідомив, що, коли уряди за кордоном вагаються щодо кримських питань, Україна починає працювати з виборцями цих країн.

 

Дмитро Клименко, заступник міністерства оборони України, наголосив, що звільнення Криму та безпека в Чорному морі – стратегічне та безпекове завдання для українських військових.

 

Він також закликав міжнародних партнерів тиснути надалі на країну-агресорку.

 

“Україна – це фортеця демократії на Сході Європи. Її захист – це запорука миру… Україна продовжуватиме боротьбу за український Крим”, – сказав він.

 

Як відомо, свою військову операцію із захоплення Кримського півострова Російська Федерація почала із Севастополя. 20 лютого 2014 року під час візиту до Криму помічника президента РФ Владислава Суркова з Козачої бухти Севастополя, де базувалася 810 бригада морської піхоти Чорноморського флоту РФ, у напрямку виїзду із Севастополя вийшла колона БТРів.

 

Наступного дня російська влада пояснила це тим, що Чорноморський флот РФ у Криму переводить свої частини на “посилений режим охорони через складну політичну ситуацію в Україні”. Йшлося, що частини морської піхоти повинні посилити охорону військових частин РФ не тільки в Севастополі, але й в інших регіонах Криму.

 

Окупаційна влада твердить, що вона здійснила військову операцію із захоплення Кримського півострова без жодної краплі крові. Утім, у перші дні російської агресії кримчани висловлювали свій протест окупантам, виходили на мітинги та акції протесту, наражаючи своє життя на небезпеку. Відбувалися свавільні затримання та насильницькі викрадення українців і кримських татар, також під час військової операції РФ загинули громадяни України.

 

День спротиву окупації Автономної Республіки Крим та міста Севастополя Україна щороку відзначає 26 лютого. Цю дату присвячено найбільшому мітингу на підтримку територіальної цілісності України та спротиву під стінами Верховної Ради Автономної Республіки Крим.

 

Як пояснив голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров, 26 лютого Москва хотіла за допомогою позачергового засідання кримського парламенту створити “гламурну картинку, що, мовляв, кримчани просяться до Росії”.

 

Саме цього дня Росії не вдалося реалізувати “мирний сценарій” приєднання півострова через голосування парламенту, і вранці наступного дня вона розгорнула військову операцію, захопивши будівлю парламенту Автономної Республіки Крим.