З 20 листопада злочини правоохоронців має розслідувати не прокуратура, а Державне бюро розслідувань

Дата: 10 Листопада 2017
A+ A- Підписатися
20 листопада в силу вступить положення Кримінального процесуального кодексу (КПК) про підслідність Державного бюро розслідувань (ДБР) — головного контролера за всіма правоохоронцями, високопосадовцями і суддями. 
 
Про це йдеться у третьому випуску Інформаційного бюлетеня про реформу органів правопорядку в Україні. Його підготували Асоціація українських моніторів дотримання прав людини в діяльності правоохоронних органів спільно із Центром політико-правових реформ.  
 
Слідчі ДБР мають розслідувати всі злочини, окрім тяжких корупційних, вчинені будь-яким правоохоронцем, включно із детективом НАБУ. Йдеться, зокрема, про зловживання службовим становищем, катування та жорстоке поводження. Таке повноваження в ДБР мають реалізувати 1 500 його співробітників. Прокуратура з 20 листопада буде позбавлена можливості розслідувати кримінальні провадження, які має розслідувати ДБР.
 
Голова комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Андрій Кожем’якін вказує, що перехідні положення КПК дозволяють слідчим прокуратури завершити розпочаті справи, підслідні Державному бюро розслідувань. Однак нових справ слідчі прокуратури реєструвати вже не матимуть права.  
 
Наразі триває конкурс на посади директора ДБР та його заступників. Утворена у 2016 році конкурсна комісія з відбору має гарантувати незалежність та аполітичність відповідальних у ДБР за набір співробітників та формування структури цього органу. Тому, за словами авторів бюлетеня, прозорість конкурсу критично важлива.
 
“Однак, процес супроводжується прямими порушеннями вимог законодавства, що може перешкодити своєчасному та прозорому формуванню ДБР. Адже будь-які рішення комісії, прийняті в нинішньому складі, можна буде оскаржити в суді”, — йдеться в інформаційному бюлетені.
 
Наголошується, що, зокрема, двоє членів комісії (Іван Стойко та Владислав Бухарев — ред.) не змогли підтвердити наявності у них вищої юридичної освіти, що є обов’язковою вимогою закону для членів комісії. Експерти вказують, що їхня участь у проведенні співбесід та подальшому прийнятті рішень ставила б під сумнів легітимність усього процесу призначення керівництва ДБР. Наразі їх замінили двома новими членами.
 
Конкурс співробітників ДБР триває більше року. 18 жовтня Конкурсна комісія визначила Тетяну Морозову як спеціаліста, яка буде проводити перевірку на поліграфі фіналістів конкурсу на зайняття посади директора ДБР та його заступників. 
 
Під час дослідження у кандидатів встановлювалась інформація про наявність або відсутність таких обставин: 
 
1) вчинення протиправних дій, відкриття стосовно нього кримінального провадження;
 
2) перебування на агентурному зв’язку в спецслужбі іншої держави;
 
3) участь у діяльності заборонених законом або судом громадських об’єднань, членство в політичних партіях, участь у створенні чи діяльності політичних партій;
 
4) наявність громадянства іншої держави або документа, виданого уповноваженими органами іншої держави, про те, що суб’єкт дослідження набуде її громадянства, якщо вийде з громадянства України;
 
5) розголошення відомостей, які є конфіденційною, таємною або службовою інформацією.
 
Після проведення поліграфічного дослідження 19 кандидатів комісія зупинилась на повторних співбесідах.
 
 
8 листопада Генпрокурор Юрій Луценко назвав експеримент зі створенням ДБР невдалим. Під час засідання в парламентському комітеті з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності він запропонував запровадити в законодавство новий механізм. 
Генпрокурор Юрій Луценко

“Експеримент з призначення ДБР не вдався. Я думаю, якщо до Нового року цей механізм не спрацює, необхідно вносити зміни до закону і прописувати інший механізм створення Державного бюро розслідувань”, – сказав Генпрокурор. 

Він вважає, що Державне бюро розслідувань може запрацювати через рік. За його словами, навіть якщо найближчим часом оберуть голову ДБР, то набір персоналу затягнеться щонайменше на 12 місяців. Закон “Про Державне бюро розслідувань” передбачає створення 7 територіальних управлінь ДБР.
 
Нагадаємо, ухвалена президентом Нацстратегія з прав людини зобов’язує Міністерство юстиції створити ефективну систему розслідування злочинів, пов’язаних із катуваннями, жорстоким, нелюдським поводженням чи покаранням. Громадянська платформа моніторингу виконання Нацстратегії визнала цей захід частково виконаним. 
 
Правозахисники Гельсінської спілки з прав людини вказують на ризики розширення повноважень ДБР як потенційний ризик ефективності його роботи. 
 
“Всупереч Плану дій Нацстратегії з прав людини (пп.2 п.6), яким передбачено створення незалежного органу, законодавство покладає на ДБР повноваження розслідувати злочини працівників будь-якого правоохоронного органу. Йдеться не тільки про катування, а й про зловживання службовим становищем, дорожньо-транспортні пригоди, що призвели до тяжких наслідків тощо”, — йдеться у звіті Громадянської платформи моніторингу виконання стратегії.
 
Окрім цього,  Amnesty International Україна вважає, що попри закріплення за ДБР повноважень про запобігання і розслідування злочинів, вчинених правоохоронцями, сьогодні у парламенті знаходиться законопроект №5212. Він передбачає, що “з метою забезпечення оперативності та ефективності кримінального провадження Генпрокурор має право доручити проводити досудове розслідування кримінального правопорушення органу, якому це правопорушення не підслідне, але який розпочав щодо нього досудове розслідування у встановленому цим Кодексом порядку”.
 
“Цей законопроект видається таким, що створює передумови для зловживань у роботі Генпрокуратури, а відтак законопроект підлягає відхиленню чи ґрунтовному доопрацюванню”, — коментують правозахисники Amnesty International.
 
 
Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter