В уряді очікують, коли хтось за них виконає Нацстратегію з прав людини — представниця Омбудсмана

Представниця Уповноваженої Верховної Ради з прав людини Аксана Філіпішина поскаржилась Комітету з прав людини, що уряд не бажає виконувати Нацстратегію з прав людини. 

“Ми проводимо незалежний моніторинг виконання Нацстратегії. Якщо станом на лютий ми подавали звіт з неурядовими організаціями про 21% її виконання, то сьогодні виконано 31% заходів. Але загальна ситуація свідчить про те, що уряд в особі центральних органів виконавчої влади, які відповідальні за виконання Плану заходів, роблять усе можливе, аби не реалізовувати цю стратегію”, — заявила під час засідання комітету 4 жовтня представниця Омбудсмана з питань дотримання прав дитини, недискримінації та ґендерної рівності. 

“Ми спостерігаємо ситуацію, коли законопроекти готують Уповноважений, народні депутати, неурядові організації, правозахисники. Хто-завгодно, тільки не уряд. І вони постійно чекають, коли хтось за них виконає заходи із стратегії”, — додала вона. 

Вона озвучила пропозицію об’єднати зусилля з комітетом та спонукати уряд виконувати План заходів Нацстратегії з прав людини. 

Нагадаємо, напередодні керівник Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Богдан Крикливенко заявив, що Нацстратегія перетворюється у викладену на папері декларацію про наміри.

Також у вересні Українські правозахисники надали найбільше рекомендацій щодо виконання Плану дій Нацстратегії Міністерству юстиції. Вони рекомендували, зокрема:

• врегулювати в нормативно-правових актах незалежність розслідування фактів неналежного поводження в пенітенціарній системі відповідно до європейських стандартів;
• проводити роз’яснювальну кампанію щодо предмету, порядку подання і розгляду конституційної скарги;
• при проведенні конкурсу на посаду директора Координаційного центру з надання правової допомоги та формуванні нової концепції розвитку системи безоплатної правової допомоги врахувати посилення інституційної спроможності та незалежності системи;
• інтенсифікувати роботу з підготовки імплементаційного пакету документів для ратифікації Європейської конвенції щодо відшкодування збитків жертвам насильницьких злочинів.

У свою чергу Кабінет Міністрів України має:

• вжити заходів щодо прискорення створення Державного бюро розслідувань у передбачені КПК строки (не пізніше листопада 2017 року), визначивши розслідування катувань в якості пріоритету його діяльності;
• визначити на державному рівні позиції щодо правового визначення міжнародного збройного конфлікту, статусу його учасників та захищених осіб.

Міністерству внутрішніх справ України рекомендують:

• забезпечити можливість безпосередньої участі скаржника та залучення ним адвоката чи іншого спеціаліста в галузі права, правозахисників, незалежних експертів під час дисциплінарного розслідування всіх проявів неналежного поводження;
• забезпечити належні гарантії захисту права на життя та наявність правових засобів захисту і механізмів ефективного розслідування порушень права на життя в зоні активної фази збройного конфлікту.

А Міністерство з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб повинно розпочати роботу Міжвідомчої комісії з питань застосування та реалізації норм міжнародного гуманітарного права в Україні.

Національна стратегія у сфері прав людини ‒ це системний документ, покликаний інтегрувати цінності прав людини в різні сфери державної політики. Документ затвердив президент України Петро Порошенко своїм указом від 25 серпня 2015 року №501/2015. 

Микола Мирний, журналіст Центру інформації про права людини для Громадського радіо