У Рівному поліція затримала двох людей за “несанкціонований мітинг” проти Зеленського: чи законно це?

Дата: 27 Травня 2019
A+ A- Підписатися

У Рівному поліцейські затримали двох людей, які вийшли в центр міста з плакатами за імпічмент новообраному президенту України Володимиру Зеленському.

Про це повідомляє місцеве видання “UA: Рівне”.

25 травня двоє жителів Рівного – хлопець 20 та дівчина 16 років – вийшли на майдан Незалежності в центрі міста з плакатами, на яких були написані їхні вимоги щодо імпічменту новообраного президента Володимира Зеленського. Обох, як вони розповіли журналістам, не влаштовували кадрові призначення глави держави, які він зробив у перші декілька днів на новій посаді.

Близько 18:00 обох учасників акції затримали поліцейські. Вони стверджували, що мітингарі порушили законодавство, а саме статтю 185-1 КУпАП (порушення порядку організації і проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій). Затримання, яке в поліції назвали “запрошенням”, відбувалося на очах у матері протестувальниці.

“Дівчину і хлопця не затримували, а запросили у підрозділ для складання матеріалів про адміністративне правопорушення. Ми змушені були реагувати на правопорушення”, – сказав журналістам начальник Рівненського міськвідділу поліції Василь Зелінський

Водночас затримана дівчина розповіла, що правоохоронці поводилися з нею зухвало: 

“Вони кричали на мене, тиснули”.

Згодом виявилось, що на хлопця та дівчину склали адмінпротоколи за ст. 185-1 КУпАП, а на матір мітингарки окремо склали адмінпротокол за невиконання батьками обов’язків щодо виховання дітей за ст. 184 КУпАП.

Адвокат затриманих Олександр Бражников зазначив, що в разі, якщо ознаки акції відповідали мітингу, то складення протоколу за порушення порядку його проведення виглядає цілком обґрунтованим. 

“Інша річ, чи був такий захід примусу виправданим і чи не було підстав для того, щоб обмежитися профілактичними заходами. Однак це не робить дії поліції незаконними, їх правильність уже переходить у площину оцінки майстерності, а не законності професійної діяльності, яку оцінить вище начальство, у тому числі і щодо місця складення протоколу (на місці чи у відділку)”,наводять його слова журналісти “Української правди”. 

У свою чергу виконавчий директор ГО “Правозахисна ініціатива” та експерт Асоціації УМДПЛ Михайло Каменєв зазначив на своїй сторінці у Facebook, що поліцейські, які затримали хлопця та дівчину, мали б понести покарання, адже незважаючи на те, що в Україні передбачена відповідальність за порушення порядку і організації проведення, самого порядку не існує. 

“Те, що відбулось, справді називається “затримання”, а не “запрошення”. Я давно дивуюся цинізму поліцейських, які регулярно пакують людей, іноді з наручниками, і потім називають це “запрошенням”. Треба прибрати статтю з кодексу, яка дозволяє робити такі затримання. Бо дівчину взяли за “порушення порядку організації мітингу”. Але ж порядку ніякого немає. І на цьому наполягає Європейський суд з прав людини аж у двох ідентичних справах – “Вєренцов проти України” та “Шмушкович проти України”. Тобто за це не можна не те що людей штрафувати чи саджати, а й навіть затримувати“, – написав він. 

Також правозахисник закликав депутатів ухвалити законопроект “Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо виконання рішень Європейського суду з прав людини у справах “Вєренцов проти України” та “Шмушкович проти України”, який мав би врегулювати ці питання. 

Відомо, що у частині 2 статті 39 Конституції серед підстав для обмеження права на свободу зібрань немає підстави як “відсутність завчасного сповіщення” влади про намір провести мирне зібрання. При цьому частина 1 статті 22 Конституції визначає, що права і свободи людини і громадянина, закріплені Конституцією, не є вичерпними. Тобто людям і громадянам в сфері прав і свобод дозволено все, що прямо не заборонене законодавчими актами Верховної Ради України.

“Згідно з Конституцією, ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення. За правовою позицією Конституційного Суду затримання людини у будь-якому випадку не може бути визнане обґрунтованим, якщо діяння, які інкримінуються затриманому, на час їх вчинення не могли розцінюватися або не визнавалися законом як правопорушення”,зазначив у своїй публікації у Facebook активіст Михайло Лебедь.

Попереднього повідомлення про мирні зібрання не вимагає й міжнародне право в галузі прав людини. 

“В Керівних принципах Бюро з демократичних інституцій і прав людини ОБСЄ та Венеціанської комісії Ради Європи зі свободи мирних зібрань сказано, що стихійні мирні зібрання слід вважати законними, та розглядати в якості очікуваної ознаки здорової демократії (§ 128). Влада, за умови збереження мирного характеру стихійного зібрання, повинна завжди сприяти його проведенню і забезпечувати його захист (§ 4.2), навіть якщо в законі відсутнє відповідне виключення з правил подачі повідомлень (§ 131). Стихійні мирні зібрання є розповсюдженим світовим, європейським та українським явищем”, – зазначив він. 

Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: