У Мінінформполітики продовжуватимуть впроваджувати журналістські стандарти під час збройного конфлікту

Дата: 06 Жовтня 2017
A+ A- Підписатися

 У Міністерстві інформаційної політики (МІП) продовжать посилюватимуть стандарти журналістської роботи.

Про повідомляє міністерство у своїй відповіді на інформаційний запит. 

Ухвалена президентом Нацстратегія з прав людини передбачає, що редакції мають адаптувати свої редакційної політики до “міжнародних стандартів провадження журналістської діяльності в умовах збройного конфлікту формування інформаційної політики в умовах збройного конфлікту”. Стратегія також передбачає навчання редакторів та журналістів міжнародних стандартів в умовах збройного конфлікту. Виконання такого заходу Нацстратегії офіційно завершилось у грудні 2016 року. 

У міністерстві повідомляють, що захист журналістів та впровадження міжнародних стандартів журналістської діяльності в умовах збройного конфлікту для відомства — головний пріоритет.

Через це у 2015 – 2016 роках МІП спільно з міністерством оборони України впроваджували спільний проект “Embedded journalists”. У міністерстві зауважують, що такий проект вперше реалізовувався на території Східної та Центральної Європи. Він передбачає, зокрема закріплення представників ЗМІ за військовими частинами в районі АТО.

Міністерство повідомляє, що під час проекту організували роботу понад 100 журналістів провідних іноземних та вітчизняним ЗМІ.

“У проекті взяли участь журналісти таких іноземних і вітчизняних ЗМІ: “ВВС”, “CNN”, “Washington Post”, “London Eveningn Standard”, “The Independent”, “Newsweek”, “France Press”, “Polsat”, “Daily Sagnal”, “Цензор.Нет”, “Радіо Свобода”, “Інтер”, “Business Ukraine”, “Новое время”, — йдеться у відповіді. У відомстві додають, що в під час проекту з’явився також “Посібник з роботи зі ЗМІ для військових”.

Президент Академії української преси Валерій Іванов скептично ставиться до проекту “Embedded journalists”. За його словами, він призводив до зрощення журналістів з військовими.

Президент Академії української преси Валерій Іванов

“Це заважає журналістським розслідуванням, якщо будуть факти негідної поведінки військових до цивільного населення”, — коментує він.

Він вказує на випадок обмеження свободи слова зі сторони влади стосовно журналістів Громадського телебачення Костянтина Рєуцького, Анастасії Станко та кореспондента Нової газети Юлії Полухіної. 

“Після роботи в промзоні Авдіївки пролунали безпідставні звинувачення у порушенні військової таємниці у бік журналістів Громадського телебачення та Нової газети. Я думаю, військові самі розуміли безпідставність обвинувачень. Але робили це для того, щоб ввести попередню цензуру, щоб зобов’язати журналістів узгоджувати з прес-центром АТО свої матеріали. Це неприйнятно. Військова цензура існує. Але для неї потрібні правові підстави — введення надзвичайного чи воєнного стану. Але цього немає, а обмеження свободи слова є”, — каже Валерій Іванов.  
 
Іншої думки медіа-юрист громадської організації “Платформа прав людини” Олександр Бурмагін. 
 
“Проект зі співпраці між Міноборони та ЗМІ був спрямований, наскільки мені відомо, не на запровадження цензурування, а на створення механізму нормальних умов роботи зі збору інформації представникам ЗМІ в районах, де в тому числі відбуваються бойові зіткнення. Відсутність таких механізмів позбавляло Україну можливості ефективно та швидко доносити об’єктивну інформацію про розвиток подій в АТО. Особливо критично це було в контексті боротьби з російською пропагандою на міжнародній арені”, — вважає Олександр Бурмагін.
 
“Військові мають забезпечити безпеку журналістам під час збору інформації, а не цензуру при поширенні вже зібраної інформації. Редакційні політики — це сфера відповідальності редакцій, проте за поганого саморегулювання всередині цеху, держава буде сама регулювати найбільш проблемні питання на рівні законів”, — додає він. 
 
У Міністерстві кажуть, що й надалі продовжують активний діалог із журналістами та громадськістю задля “посилення стандартів журналістської діяльності в Україні та підвищення медіа грамотності в умовах постійного інформаційного впливу зі сторони Росії”. Відомство звітує, що провело низку тренінгів для ЗМІ, судів, громадських організацій та правоохоронців. 
 
  
Валерій Іванов негативно сприймає участь Мінінформполітики в тренінгах журналістів задля впровадження журналістських стандартів. Він сприймає це як втручання держави в журналістику.  
 
“В демократичній державі це втручання має бути вкрай обмеженим. Зрозуміло, що це прийнятно у випадках, аби не допускати розповсюдження дитячої порнографії. Інші широкі втручання мають негативний характер. Я не розумію, як державний орган може впроваджувати стандарти професії. Європейські стандарти передбачають повну незалежність журналіста”, — наголошує експерт.  
 
Державна, звісно, не може вказувати, які журналістські стандарти мають бути або запроваджувати їх. Однак, починати дискусію і закликати до обговорення, актуалізувати проблему — цілком, переконаний Олександр Бурмагін. 
 
“Протягом останніх 2-3 років з’явились нові і серйозні виклики у сфері поширення інформації і свободи вираження поглядів. Пропаганда, фейки, соціальні мережі та їх використання, зловживання у так званих нових медіа, крадіжка і поширення персональних даних у інтернет-просторі тощо. І, органи державної влади, не повинні стояти осторонь цих проблем. Аналогічна ситуація і з регулюванням діяльності ЗМІ в умовах нашої АТО (читай війні)”, — каже медіа-юрист.

Раніше повідомлялось, що у листопаді Інститут масової інформації зафіксував в Україні 20 випадків порушень свободи слова та прав журналістів.

Центр інформації про права людини для “Детектор медіа”

Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter