У Києві протестуючі вимагали відправити співучасника вбивства журналіста за ґрати

Дата: 25 Грудня 2017
A+ A- Підписатися
25 грудня під Стелою Незалежності у Києві близько 300 активістів вимагали справедливого вироку для керівника “тітушок” під час Євромайдану Юрія Крисіна.
 
Про це з акції протесту повідомляє кореспондент Центру інформації про права людини.
 
Нагадаємо, прокуратура звинуватила чоловіка у побитті активістів Євромайдану та за статтею “хуліганство” під час вбивства журналіста газети “Вести” В’ячеслава Веремія. Однак суддя Шевченківського райсуду Олег Лінник звільнив Юрія Крисіна із зали суду, засудивши його до 4 років позбавлення волі умовно. Суддя розцінив як пом’якшувальні обставини — каяття Крисіна, двох малолітніх дітей та позитивну характеристика за його місцем роботи.

Журналіста газети “Вєсті” В’ячеслава Веремія вбили в Києві вночі 19 лютого 2014 року. Тоді він разом із колегою на таксі повертався після роботи на Майдані, де виконував редакційне завдання.

Невідомі з бейсбольними битками і зброєю, в касках, камуфляжі і чорних масках напали на чоловіків на розі вулиць Володимирської і Великої Житомирської в Києві. Один із “тітушок” вистрілив журналіста у живіт і він помер у лікарні швидкої допомоги.

Адвокат родини загиблого Павло Дикань розповів, що Юрій Крисін під час Євромайдану збирав “тітушок” і був відповідальний за події на Володимирській і Великій Житомирській у ту ніч.

“В’ячеслав Веремія як журналіст не міг стриматись і почав знімати на цьому розі. Його відразу витягли з машини, тут же ж побили. Він намагався втекти і з цієї самої ж групи нападників його підстрелили. А після цього, за показами у суді, Крисін дав команду збити журналіста з ніг. Наслідком цих дій настала смерть В’ячеслава Веремія”, — розповідає адвокат. 

“СПРАВУ РОЗІГРАЛИ, ЯК ПО НОТАХ”

За словами юриста Масі Найєма, справу стосовно Крисіна за ст. 115 Кримінального кодексу (умисне вбивство) двічі закривав прокурор Генпрокуратури Євген Красножон влітку 2014 року. При цьому прокуратура вже мала відео, яке доводило послідовність та узгодженість дій нападників на “майданівців” разом з Юрієм Крисіним та Алієвим, який стріляв у журналіста. 
 
“Дії слідчого Євгена Красножона були формальними. Він допитав двох свідків, які нічого не сказали, і через місяць прийняв таку ж саму постанову про закриття кримінального провадження з мотивацією, що не назбирали доказів, щоб кваліфікувати співучасть у вбивстві”, — згадує захисниця матері вбитого журналіста Вікторія Дейнека. Рідні В’ячеслава Веремія після цього вирішили, що немає сенсу оскаржувати такі дії слідчого.
 
За словами адвокатки Євгенії Закревської, нові слідчі не матимуть права притягнути до відповідальності за злочин в епізоді вбивства журналіста після неоскарженої постанови слідчого. 

Правозахисники вказують, що перебуваючи під слідством Юрій Крисін брав участь у захопленні АЗС у Києві. Правоохоронці інкримінують йому зберігання гранати. Наразі Солом’янський райсуд Києва розглядає кримінальну справу у цій справі. 
 
“Коли прокуратура інкримінує людині вчинення третього злочину, у цій справі суддя Солом’янського райсуду Олена Курова звільняє його з-під варти. При чому він був під особистим зобов’язанням у майданівській справі, мав умовний термін у другій справі”, — каже журналістка Медійної ініціативи за права людини Марія Томак
 
Вона зізнається, що, зважаючи на порушення у судах, вирок судді Шевченківського райсуду Олега Лінника її не здивував. 
 
Марія Томак повідомила, що Олег Лінник закрив розгляд справи про вбивство В’ячеслава Веремія. Він так само обрав для Юрія Крисіна запобіжний захід під особисте зобов’язання, і призначив йому безкоштовну державну охорону начебто після нападу у слідчому ізоляторі. 
 
“Можливо, йому й справді загрожувала небезпека. Але постає питання, як він надалі міг вчиняти нові злочини”, — дивується Марія Томак. 
 
“Суддя Олег Лінник не виконав вимогу закону про те, що, якщо людина під час судового слідства зробила інший злочин, то має бути інший запобіжний захід”, — пояснює адвокат Павло Дикань. 
 
Адвокатка Вікторія Дейнека вважає, що нападу у СІЗО на Юрія Крисіна не було, бо правоохоронці не порушували кримінального провадження. Вона називає саму наявність держохорони формальною, бо сам Юрій Крисін кілька разів приходив на судове засідання без неї. 
 
Павло Дикань оцінює, що за обсягом це була невелика справа. Однак суд затягував розгляд протягом понад трьох років. 
 
“Позиція суду в тому й полягала, щоб затягнути справу, закрити процес та тихесенько вивести Крисіна з-під відповідальності”, — коментує він.
 
“Засідання розіграли, як по нотах, між захисником Крисіна, між прокурором Євгеном Красножоном та суддею”, — додає Вікторія Дейнека. 
 
Захисники при цьому вказують, що є низка інших справ, де винні у злочинах проти активістів Євромайдану отримали умовні терміни і називають таку тенденцію потуранням безкарності. 
 
Рідні журналіста просили суд 7 років ув’язнення для Юрія Крисіна. На фото: адвокат Павло Дикань та дружина В’ячеслава Веремія Світлана Кирилаш (справа)
Дружина загиблого журналіста Світлана Кирилаш повідомила, що її захист протягом місяця подасть апеляційну скаргу на таке рішення Шевченківського райсуду. 
 
“Воно ще раз підкріплює наші думки, що ця судова система не здатна на справедливі судові рішення. Цей вирок — найяскравіший цьому приклад”, — прокоментував Павло Дикань, назвавши рішення суду ганебним. На його думку, суд мав ув’язнити Юрія Крисіна на 6 років, як просило обвинувачення. 
 
СУДДЯ ПЕРЕСЛІДУВАВ “ЄВРОМАЙДАНІВЦІВ”
 
Захист планує подати скаргу на суддю до Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККС), але якщо апеляційна інстанція підтвердить помилки Олега Лінника.

“Більшість дисциплінарних проваджень проти суддів завершується нічим. Якщо апеляційний суд визначить, що суддя допустив порушення кримінального чи процесуального права, то це буде додатковою підставою, яка дозволить сподіватись на рішення ВККС чи Вищої ради правосуддя. Але, звичайно, щонайменше невзяття Крисіна під варту вже є підставою для дисциплінарної скарги”, — каже Павло Дикань.

 
Член Громадської ради доброчесності Роман Маселко каже, що Олег Лінник — один із сотні суддів, які під час Євромайдану виносили судові рішення проти активістів за поїздку до резиденції Віктора Януковича у Межигір’ї.
 
“Він виносив рішення про позбавлення водійських прав, не зважаючи на те, що не було жодних доказів провини людини. Документи були сфальшовані. Більше того, прокуратура встановила, що були вказівки з Адміністрації Президента про переслідування активістів. Є покази інших суддів про те, що екс-голова Шевченківського райсуду Олена Мєлєшак давала вказівки суддям, які потрібно виносити рішення. І він, усвідомлюючи невинність людини, виносив їх”, — розповідає адвокат Автомайдану Роман Маселко. 
 
У 2015 році ВККС знайшла у діях судді порушення з приводу неправомірних вироків. Але закрила дисциплінарне провадження, бо завершились строки притягнення до відповідальності. 
 
Роман Маслеко нагадує, що за завідомо неправосудне рішення передбачено позбавлення волі від 5 до 8 років.  
 
Правозахисниця Центру громадянських свобод Олександра Матвійчук наголошує, що суди та правоохоронці мають встановлювати істину у подіях Євромайдану. Інакше у міжнародній спільноті дійсно будуть вважати, що протягом перших трьох місяців режим Віктора Януковича утримувався від застосування примусу та сили учасників протесту. Вона каже, що на четвертому році після подій Євромайдану вона змушена пояснювати за кордоном, що це не так і розповідати про викрадення, побиття людей, сфабриковані кримінальні та адміністративні справи режиму. 
 
Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter