У 2016 році офісу Омбудсмана поскаржились 2 397 людей на порушення прав у місцях несвободи

Дата: 01 Вересня 2017
A+ A- Підписатися

У 2016 році Офіс Уповноваженої Верховної Ради з прав людини отримав 2 397 звернень про порушення прав людини у місцях несвободи. 

Про це повідомив заступник керівниці Департаменту з питань реалізації Національного превентивного механізму Євген Нєцвєтаєв

“За усіма зверненнями, які мають інформацію про порушення прав і свобод громадянина у місцях позбавлення волі, відкривається провадження. Регіональні представники Уповноваженої в регіонах та регіональні координатори спільно із громадськими моніторами відвідують установи, аби з’ясувати обставини, викладені у зверненні. Ці візити відбуваються без попередження, щоб побачити проблеми, як вони є”, — цитує представника Обмудсмана кореспондент Центру інформації про права людини.

Євген Нєцвєтаєв повідомив, що офіс отримує інформацію про порушення прав, зокрема, й від ЗМІ, регіональних координаторів та з власних джерел. 

Водночас він зауважує, що люди у місцях позбавлення волі не завжди хочуть розповідати, за яких обставин вони отримали тілесні ушкодження.

“Вони переймаються за власну безпеку. Ми їх попереджаємо, що за їх безпеку відповідає адміністрація установи відповідно до законодавства. Але ж люди розуміють, що їм треба тут ще відбувати покарання”, — розповідає він.

За його словами, у будь-якому випадку представники Омбусдмана перевіряють, чи фіксуються ушкодження в документації установи.

“Є певний порядок фіксації тілесних ушкоджень. Мають скласти акт, інформацію зафіксувати у медичному журналі виявлення тілесних ушкоджень, повідомити про це поліцію та прокуратуру”, — пояснює Євген Нєцвєтаєв. 

Якщо ж монітори Національного превентивного механізму (НПМ) не виявляють реакції з боку керівництва установи на тілесні ушкодження, вони викликають представників прокуратури для офіційної фіксації. Таким чином запускається процесуальний механізм реагування на такі факти, пояснює Євген Нєцвєтаєв.

2016 року монітори НПМ зробили 40 моніторингових візитів до установ Державної кримінальної виконавчої служби. Минулого року Офіс Уповноваженої зафіксував випадки, де були ознаки використання фізичної сили, зокрема, у Черкаському СІЗО, Полицькій виправній колонії (ВК) №76, Замковій ВК №58 та Темнівській ВК №100. 

Лук’янівське СІЗО

За словами Євгена Нєцвєтаєва, адміністрація колонії намагається сховати від моніторів людей із ушкодженнями. 

“Коли ми на контрольно-пропускному пункті, проходить певний час. Як правило, перш за все ми відвідуємо штрафний ізолятор. Цього року в штрафному ізоляторі Житомирської ВК ми виявили ознаки, що там тримали людину. Коли почали з’ясовувати, хто це, нам казали, що ніхто там не тримався”, — згадує представник Омбудсмана.

“Ми цю людину знайшли в медичній частині. Вона повідомила, що трималася незаконно. До того часу, поки ми її не виявили, в журналах фіксації перебування осіб у штрафних приміщеннях інформації про неї не було. А коли людину ми вже знайшли, тоді нам подали документи і казали, що прапорщик забув записати. Ці факти ми направили в прокуратуру”, — додає він.

За його словами, з понад 2 тисяч скарг 700 стосувались надання медичної допомоги.

Євген Нєцвєтаєв нагадав позицію Уповноваженої та Генпрокуратури стосовно медичної служби. На їх переконання вона має бути незалежною від місць несвободи і підпорядковуватись Міністерству охорони здоров’я. 

“Наче були й згодні, але зрушень тут так і не сталось. Це пов’язано з тим, що медпрацівник в установі — підлеглий начальника колонії. Постає питання, і як він буде приймати рішення чи етапувати таку людину до лікарні?”, — пояснює Євген Нєцвєтаєв.

БІЛЬШЕ про реформування медичної системи читайте в колонці Олександра Гатіятулліна Реформа тюремної медицини: Чужий проти Хижака?”

ГРИВНЯ ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ

У зверненнях люди скаржаться на умови та рівень оплати роботи, кажуть в Офісі Уповноваженої.

У 2016 році Кримінально-виконавчий кодекс зазнав змін, відповідно до яких між адміністрацією та засудженим має укладатись строковий трудовий договір. У ньому прописуються права й обов’язки сторін. Таким чином спробували ввести правила гри, аби не лише засуджений мав обов’язки, а й держава.

Однак переважно монітори НПМ помічають, що такі трудові договори не укладаються.

“За інформацією Міністерства юстиції, наразі укладено 1 300 договорів. Хоча офіційно у 2016 році на виробництвах працювали понад 7 тисяч людей”, — розповідає Євген Нєцвєтаєв. 

Виробництво у Білоцерківській ВК №35

У 2016 році в Оріхівській виправній колонії на Запоріжжі монітори НПМ виявили людей із місячною зарплатою трохи більше однієї гривні.

Представник Омбудсмана пояснює, це за рахунок зниження рівня заробітної плати, яка закладається у калькуляцію.

“Складається калькуляція на виготовлення певного товару або послуги і туди закладають низьку зарплату працівникам. Людина може постійно працювати на виробництві, але завжди отримуватиме низьку плату”, — пояснює він. 

За даними Міністерства юстиції, середній заробіток у 2016 році склав 540 гривень без відрахувань. Однак опісля у засуджених відраховується 50%.

Євген Нєцвєтаєв наголошує, що в Україні досі є категорія людей у виправних колоніях, які працюють безкоштовно. Вони обслуговують господарство закладу. 

“Відповідно до чинного законодавства, є люди, які працюють днювальними, повинні доглядати за приміщеннями і мають обов’язки, передбачені правилами внутрішнього розпорядку в установі виконання покарань”, — розповідає Євген Нєцвєтаєв.

В Офісі Уповноваженої наводять навіть факт оплати цигарками. Така практика була на підприємстві Білоцерківської виправної колонії.

“До нас звернувся засуджений і наша група несподівано приїхала в колонію. Там ми знайшли “чорну бухгалтерію”. У ній йшлось, що за 100 пошитих мішків для цукру засуджений отримував одну цигарку. Максимум можна було заробти 41 цигарок за 3 тисячі мішків. Вони розплачувались цигарками, щоб засуджені більше працювали. Ми повідомили прокуратуру. Вона відкрила кримінальне провадження”, — розповів Євген Нєцвєтаєв.

Нагадаємо, 17 серпня у 5 корпусі одеського СІЗО виявили розчленоване тіло молодшого інспектора відділу режиму і охорони Олени Порошенко. У вбивстві підозрюють чоловіка, який працював на господарстві установи. За словами генпрокурора Юрія Луценка, чоловіка раніше засудили на пожиттєве за вбивство, однак його розконвоювали і він днями не заходив у свою камеру. 

Пізніше під слідчим ізолятором в Одесі зібрався імпровізований мітинг. Кілька десятків рідних ув’язнених та активісти низки громадських організацій твердять, що арештантів били спеціально привезені з інших регіонів України пенітенціарники. Вони вимагають від адміністрації СІЗО припинити акції залякування. 

Прес-секретар заступника голови Мін’юсту Юрій Маслак заперечив інформацію про акції залякування в установі. Однак сліди побиття спецзасобами в слідчому ізоляторі вже зафіксували представники Уповноваженої Верховної Ради з прав людини. За даними керівника секретаріату Омбудсмана Богдана Крикливенка, у закладі близько десятка осіб із слідами побиття спецзасобами. Пізніше відео побиття в СІЗО оприлюднила Генеральна прокуратура України. 

Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: